РАНТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
рант
запозичення з німецької мови;
нвн. Rand «край; рант; поля (книги)», свн. rant(d) «обшивка; край щита», двн. rant(t) «тс.» споріднене з днн. rand «щит», дангл. rand «тс.», дісл. rǫnd «край, грань; щит», крим.-гот. rintsch «гора», дірл. rinde (‹ кельт. *rendiā), дангл. rima «край, кордон, морський берег» (англ. rim «край, обід»), далі з нвн. Rahmen «рама, рамка»;
р. бр. рант, п. rant, ч. rantl, rantlik;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rim | англійська |
| рант | білоруська |
| rand «тс.» | давньоанглійська |
| rima «край, кордон, морський берег» (англ. rim «край, обід») | давньоанглійська |
| rant(t) «тс.» | давньоверхньонімецька |
| rinde (‹ кельт. *rendiā) | давньоірландська |
| rǫnd «край, грань; щит» | давньоісландська |
| rand «щит» | давньонижньонімецька |
| *rendiā | кельтські |
| Rand «край; рант; поля (книги)» | нововерхньонімецька |
| Rahmen «рама, рамка» | нововерхньонімецька |
| rant | польська |
| рант | російська |
| rant(d) «обшивка; край щита» | середньоверхньнімецька |
| rantl | чеська |
| rantlik | чеська |
| rintsch «гора» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України