РАНЖИР — ЕТИМОЛОГІЯ
ранжи́р «розташування людей за зростом в одну шеренгу»
запозичення з німецької мови;
н. Rangíerung «розміщення в певному порядку», sich rangíeren «вишиковуватися за зростом» походить від фр. ranger «ставити в ряд», утвореного від rang «ряд, низка, шеренга; місце»;
р. м. ранжи́р, бр. ранжы́р, ч. ranžír «розподіл електропроводки», ranžírovat «упорядкувати», болг. ранжи́рам «вишиковувати по ранжиру», схв. ранжи́рати «тс.; маневрувати», слн. ranžírati «розставляти; маневрувати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ранжы́р | білоруська |
ранжи́рам «вишиковувати по ранжиру» | болгарська |
ранжи́р | македонська |
Rangíerung «розміщення в певному порядку» | німецька |
sich rangíeren «вишиковуватися за зростом» | німецька |
ранжи́р | російська |
ранжи́рати «тс.; маневрувати» | сербохорватська |
ranžírati «розставляти; маневрувати» | словенська |
ranger «ставити в ряд» | французька |
rang «ряд, низка, шеренга; місце» | французька |
ranžír «розподіл електропроводки»«упорядкувати» | чеська |
ranžírovat «розподіл електропроводки»«упорядкувати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України