РАНЕНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ра́на
псл. rаna, очевидно, з давнішого *vrana, пов’язаного з *vorna «отвір», звідки укр. [воро́нка] «тс.», р. воро́нка «лійка, яма конічної форми»;
споріднене з дінд. vraṇáḥ (vraṇám) «рана; щілина, тріщина», vraṇayati «ранить», алб. varrë «рана», vras «убиваю», vrásijë «убивство»;
зближення з псл. rědъkъ «рідкий» (Persson Beitr. 277) або з дінд. vráṇаḥ «войовничість», ав. rāna- «воїн, борець» і далі з дінд. ṛ́tіḥ, ṛtíḥ «напад», sam-áraṇam «боротьба», псл. *оrtь «рать» (Младенов РФВ 65/2, 369–370) у семасіологічному відношенні недостатньо обґрунтовані;
р. бр. болг. м. ра́на, др. рана «рана; удар; кара, покарання; біда; хвороба», п. вл. нл. rana, ч. слц. rána «рана; удар; постріл», схв. ра̏на, слн. rána «рана; забите місце; виразка», стсл. рана «хвороба; недуга; кара»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підра́нок
«легко поранена мисливцем тварина»
пора́нений
пора́нення
ра́нений
ра́ни́ти
ра́нний
«поранений»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rāna- «воїн, борець» | авестійська |
| varrë «рана» | албанська |
| vras «убиваю» | албанська |
| vrásijë «убивство» | албанська |
| ра́на | білоруська |
| ра́на | болгарська |
| rana | верхньолужицька |
| vraṇáḥ «рана; щілина, тріщина» (vraṇám) | давньоіндійська |
| vraṇayati «ранить» | давньоіндійська |
| vráṇаḥ «войовничість» | давньоіндійська |
| ṛ́tіḥ | давньоіндійська |
| ṛtíḥ «напад» | давньоіндійська |
| sam-áraṇam «боротьба» | давньоіндійська |
| рана «рана; удар; кара, покарання; біда; хвороба» | давньоруська |
| ра́на | македонська |
| rana | нижньолужицька |
| rana | польська |
| rаna | праслов’янська |
| *vrana | праслов’янська |
| *vorna «отвір» | праслов’янська |
| rědъkъ «рідкий» | праслов’янська |
| *оrtь «рать» | праслов’янська |
| воро́нка «лійка, яма конічної форми» | російська |
| ра́на | російська |
| ра̏на | сербохорватська |
| rána «рана; удар; постріл» | словацька |
| rána «рана; забите місце; виразка» | словенська |
| рана «хвороба; недуга; кара» | старослов’янська |
| воро́нка «тс.» | українська |
| rána «рана; удар; постріл» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України