РАМО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ра́ма «оправа»
очевидно, через польське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. ram(e) «рама, підпірка» (нвн. Rahmen «рама») споріднене з лит. rem̃ti «підпирати», rаm̃tis «підпірка, кріплення», дінд. rambhá- «підпірка; палиця»;
р. бр. ра́ма, др. рама «в’язь, обв’язка, рама?», п. rama, ч. слц. rám, нл. ram, полаб. ramka, болг. ра́мка «рама, рамка, оправа», м. рам «тс.», схв. ра̑м «рама, рамка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обра́мити
обрамка
«облямівка; кайма, обшивка»
обра́млення
обрамля́ти
обрамо́вувати
обра́мок
обрамува́ти
обря́мок
обрямува́ти
«облямувати»
підра́мник
рам'я
«віконна рама»
(мн. ра́мена)] Нед
рама
(ХVII ст.)
ра́мена
«віконні рами»
(мн.)
рами́на
«рама»
ра́мина
«віконна рама ВеУг; дерев’яна станина, на якій встановлено крила вітряка Бі»
рамля́
«рамка»
ра́мник
ра́мо
«рама»
ра́мці
ра́мця
ремена́
«тс.»
ря́ма
«рама»
ря́мено
«віконна рама»
рямина́
«рея»
ря́мина
«тс.; дерев’яна станина, на якій встановлено крила вітряка»
ря́мка
«рамка»
ря́мо
«рама»
ря́мці
ря́мця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́ма | білоруська |
| ра́мка «рама, рамка, оправа» | болгарська |
| rambhá- «підпірка; палиця» | давньоіндійська |
| рама «в’язь, обв’язка, рама?» | давньоруська |
| rem̃ti «підпирати» | литовська |
| rаm̃tis «підпірка, кріплення» | литовська |
| рам «тс.» | македонська |
| ram | нижньолужицька |
| Rahmen | нововерхньонімецька |
| ramka | полабська |
| rama | польська |
| ра́ма | російська |
| ра̑м «рама, рамка» | сербохорватська |
| ram(e) «рама, підпірка» (нвн. Rahmen «рама») | середньоверхньнімецька |
| rám | словацька |
| rám | чеська |
брам «вузька смужка хутра для обшивання кожухів»
запозичено через польське посередництво з німецької мови;
нвн. [Bráme] (Brame, свн. brëm) «обшивка, опушка, хутряна оторочка» споріднене з гол. braam «край, борт», англ. brim «тс.», нвн. verbrämen «облямовувати, обшивати», двн. brāma «ожиновий кущ», дісл. barmr «край, кайма, облямівка, обшивка», сангл. barme «тс.», що походять від іє. *bher«виступати вперед, випинатися»;
в слов’янських мовах запозичення, що походять від свн. bram і від дісл. barmr, частково змішались;
непереконливе пов’язання (Mikl. EW 783) з слов’янським рамо, рамѧ як наслідку граматичного перерозподілу форм типу р. обра́мья, обра́мок, обра́менье, ра́менье «край, межа лану»;
р. заст. [бра́ма], [бара́ма́] «барма, опліччя; намисто на урочистому одязі, риза священика; кільчастий обладунок (кольчуга)», п. ст. bram, brama «прикраса на руках чи ногах жінок», bramka «дорога прикраса на голові або на шиї жінки», ч. prým «галун, позумент, нашивка», ст. prém, слц. prám «тс.», вл. brama, нл. bram, слн. prȃm;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брама
«лиштва в платті, облямівка»
(1574)
бра́ма
«опушка з сап’яну, плису або смушок»
брамовати
«обшивати по краях»
(1573)
обра́нка
«облямівка верхнього одягу шнурками»
о́бранка
«сукно для облямування одягу; обшивка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| brim «тс.» | англійська |
| brama | верхньолужицька |
| braam «край, борт» | голландська |
| brāma «ожиновий кущ» | давньоверхньонімецька |
| barmr «край, кайма, облямівка, обшивка» | давньоісландська |
| barmr | давньоісландська |
| *bher «виступати вперед, випинатися» | індоєвропейська |
| bram | нижньолужицька |
| Bráme «обшивка, опушка, хутряна оторочка» (Br$ame, свн. brëm) | нововерхньонімецька |
| verbrämen «облямовувати, обшивати» | нововерхньонімецька |
| bram «прикраса на руках чи ногах жінок»«дорога прикраса на голові або на шиї жінки» | польська |
| brama «прикраса на руках чи ногах жінок»«дорога прикраса на голові або на шиї жінки» | польська |
| bramka «прикраса на руках чи ногах жінок»«дорога прикраса на голові або на шиї жінки» | польська |
| обра́мья | російська |
| бра́ма | російська |
| barme «тс.» | середньоанглійська |
| bram | середньоверхньнімецька |
| prám «тс.» | словацька |
| prȃm | словенська |
| бара́ма́ «барма, опліччя; намисто на урочистому одязі, риза священика; кільчастий обладунок (кольчуга)» | українська |
| prým «галун, позумент, нашивка» | чеська |
| рамо | ? |
| рамѧ | ? |
| обра́мок | ? |
| обра́менье | ? |
| ра́менье «край, межа лану» | ? |
| бра́ма | ? |
| bram «прикраса на руках чи ногах жінок»«дорога прикраса на голові або на шиї жінки» | ? |
| brama «прикраса на руках чи ногах жінок»«дорога прикраса на голові або на шиї жінки» | ? |
| bramka «прикраса на руках чи ногах жінок»«дорога прикраса на голові або на шиї жінки» | ? |
| prém | ? |
раме́но «плече»
іє. *arǝ-mo «рука, суглоб; будова», розширена форма кореня *ar(ǝ)- «зв’язувати, припасовувати»;
споріднене з прус. irmo «рука», гот. arms, двн. aram, нвн. Arm, дангл. earm, англ. arm «тс.», лат. armus «верхня частина руки, лопатка», вірм. armukn «лікоть», осет. arm «рука; голобля», ав. arǝma- «рука», дінд. īrmáḥ «плече, стегно»;
ramę (‹ *ormę);
псл. ramo (‹ *ormo);
р. (заст.) рамена́, [ра́мо] «плече», бр. [ра́ме], др. рамо, рамя «тс.», п. ramię «тс.; рукав (річки); (мат.) сторона», ч. rámě «плече; рукав річки», rameno «тс.; (мат.) сторона», слц. ramä, rameno «тс.», вл. ramjo «плече; рука; (мат.) сторона», нл. ramje «тс.», болг. ра́мо «плече; схил гори; (тех.) плече; (мат.) сторона», м. рамо «плече; (мат.) сторона», схв. ра̏ме(-ена) «плече, щит (гармати)», стсл. рамо «плече»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зраме́ня
«по силі, по праву, на підставі (чого), ім’ям (кого)»
(заст.)
нара́ме́нник
«аксельбант»
нарамі́нник
«наплічник»
передра́м'я
«тс.»
передра́ме́нний
передраме́нниця
«передпліччя»
передраме́ння
прира́мки
«подвійні плечі у чоловічій сорочці»
при́рамок
«плече у сорочки»
ра́м'я́
«плече, плечі; бік (кута) Нед»
ра́ма
«плече, рамено»
ра́мено
«перехрестя хреста; кожна з двох перехресних колод у крилах вітряка; шпиця млинового колеса»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| arǝma- «рука» | авестійська |
| arm «тс.» | англійська |
| ра́ме | білоруська |
| ра́мо «плече; схил гори; (тех.) плече; (мат.) сторона» | болгарська |
| ramjo «плече; рука; (мат.) сторона» | верхньолужицька |
| armukn «лікоть» | вірменська |
| arms | готська |
| earm | давньоанглійська |
| aram | давньоверхньонімецька |
| īrmáḥ «плече, стегно» | давньоіндійська |
| рамо | давньоруська |
| рамя «тс.» | давньоруська |
| *arǝ-mo «рука, суглоб; будова» | індоєвропейська |
| armus «верхня частина руки, лопатка» | латинська |
| рамо «плече; (мат.) сторона» | македонська |
| ramje «тс.» | нижньолужицька |
| Arm | нововерхньонімецька |
| ramię «тс.; рукав (річки); (мат.) сторона» | польська |
| ramę (‹ *ormę) | праслов’янська |
| *ormo | праслов’янська |
| ramo (‹ *ormo) | праслов’янська |
| *ormo | праслов’янська |
| irmo «рука» | прусська |
| рамена́ (заст.) | російська |
| ра́мо «плече» | російська |
| ра̏ме(-ена) «плече, щит (гармати)» | сербохорватська |
| ramä «тс.» | словацька |
| rameno «тс.» | словацька |
| рамо «плече» | старослов’янська |
| rámě «плече; рукав річки»«тс.; (мат.) сторона» | чеська |
| rameno «плече; рукав річки»«тс.; (мат.) сторона» | чеська |
| *ar(ǝ)- «зв’язувати, припасовувати» | ? |
| arm «рука; голобля» | ? |
ра́ма «зарубка Г; зморшка ВеУг»
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рамак
«рубель для качання білизни (ломака із зарубками)»
ра́мик
«зарубка»
рами́ти
«морщити, хмурити»
ря́ма
«тс.»
ря́ми
«складки, зборки»
рямити
«складати в складки»
ра́мі «китайські коноплі, Boehmeria tenacissima Gaud.» (бот.)
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Ramíe, фр. ramie, англ. rami, ramee походять від мал. rami «тс.»;
р. болг. ра́ми, п. rami, ч. ramie, схв. ра̀миjа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рам'я
«тс.»
рамеа
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rami | англійська |
| ramee | англійська |
| ра́ми | болгарська |
| rami «тс.» | малайська |
| Ramíe | німецька |
| rami | польська |
| ра́ми | російська |
| ра̀миjа | сербохорватська |
| ramie | французька |
| ramie | чеська |
кра́ми «плечі» (у виразі [взяти на крами́)
неясне;
вважається результатом злиття прийменника к з іменником [ра́ма] (раме́на́) «плечі» (Гриценко 128);
Фонетичні та словотвірні варіанти
кра́ма
(на краму)
крамана́ди
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| к (раме́на́] «плечі» (Гриценко 128). | українська |
| ра́ма (раме́на́] «плечі» (Гриценко 128). | українська |
| раме́на́ | українська |
рамаши́ця «бирка, палка для нарізування рахунків»
результат контамінації (з наступним суфіксальним розширенням) слів [рава́ш] «тс.» і [ра́ма2] «зарубка» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рава́ш «тс.» | українська |
| ра́ма «зарубка» | українська |
рамува́ти «копати яму (на когось)»
неясне;
можливо, пов’язане з [ра́ма] «зарубка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́ма «зарубка» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України