РАЙОК — ЕТИМОЛОГІЯ

викликає сумнів пов’язання (Иванов–Топоров 248) з давнім уявленням про рай як верхню сферу Всесвіту;

друге значення, можливо, з’явилося як калька нім. Paradies «рай; райок, гальорка», яке пояснюється тим, що ці місця знаходяться близько до стелі, на якій раніше було намальовано сцени з райського життя;

назва пов’язана з тим, що в панорамах (райках) демонструвалися лубочні картини релігійного змісту;

зменш. від рай;

р. бр. раёк «тс.»;

очевидно, пов’язане з райо́к «ящик із збільшувальними стеклами для розглядання картинок» або «верхній ярус театрального залу» і спочатку означало «розглядати панораму» або «дивитися з верхнього ярусу»;

неясне;

псл. rajъ;

очевидно, запозичення з давніх індоіранських мов;

ав. rā́y- «багатство, щастя», дінд. rāy-, rāḥ «майно, скарб, багатство», raуíḥ «дарунок, багатство, володіння», rā́ti «дає, дарує» споріднені з лат. rēs «справа, майно», можливо, також з лтс. rãt «корчувати, очищати», лат. rārus «рідкий»;

заслуговує також на увагу думка (Трубачев Сл. языкозн. 1988, 309–311; Кипарский ВЯ 1956/3, 136; Holub–Kop. 309) про зв’язок псл. rajь (‹ *rōjь) з *roi- (rei-) «текти», rěka «ріка» (як назва «зарічного краю»);

припущення про споконвічну спорідненість слов’янського слова з індоіранськими формами (Младенов 556; Семереньи ВЯ 1967/4, 8; Matzenauer LF 16, 163), про зв’язок з р. [рай] «віддалений шум» (Будимир ЗФФУБ 4, 1957, 9) або як колишнього позначення краю без зими, з ви́рій (Brückner 452; Kalima Slavia 17/1–2, 33–37; Skok III 100) недостатньо обґрунтовані;

р. бр. др. болг. рай, п. слц. вл. нл. raj, ч. ráj, м. раj, схв. ра̑j, слн. ráj, стсл. раи;

можливо, звуконаслідувальне утворення, пов’язане з п. [rech-rech] (вигук, що передає квакання жаб);

не зовсім ясне;