РАЗИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ра́зи́ «вид борони»
неясне;
раз «один момент повторюваної дії; випадок; (числ.) один; (присл.) одного разу; (ст.) удар, слід від удару»
іє. *u̯rēg’h-/u̯rōg’h- «різати»;
споріднене з лит. rúožas «смуга, ділянка», rė́žti «різати; ударяти», лтс. ruôza «височина, горб; лука; смуга; ряд», гр. ῥώξ «щілина, вузький прохід», ῥήγνῡμι «пробиваю, ламаю, розриваю, розверзаюся», ῥάσσω (атт. ῥάττω) «зштовхую, ввергаю»;
вважається також (Skok III 115–116) похідним від raziti «разити»;
псл. razъ «удар», пов’язане чергуванням голосних з rězati «різати»;
р. бр. болг. раз, др. разъ, п. слц. вл. нл. raz, ч. ráz «раз (при рахуванні); удар; характер», схв. ра̑з «полиця у плуга; совок для вирівнювання зерна в мірці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відра́зу
враз
вра́зний
«однаковий, рівномірний»
до́раз
«зразу, зараз же; досить, доволі»
дора́зу
«зразу»
за́ра
«тепер, зараз»
зара́з
за́раз
заразі́ськи
«зараз же, негайно»
за́разічки
«зараз»
зара́зо́м
за́ре
«тепер, зараз»
зра́зу
на-разу
«спочатку»
на́ра́з
нара́зі́
«у першу мить; поки що, зараз»
одра́зу
ора́з
«враз»
рази́на
«разок»
разі́вка
«поле, зоране один раз»
разко́м
«зразу; разом»
разкува́ти
«їсти один раз на день»
ра́зно
«дружно»
разо́ви́й
«просіяний один раз через сито»
(у виразі: разо́ва́ мука́)
ра́зовий
«одноразовий»
разови́к
«артист, запрошуваний на разові виступи»
разо́к
«(зменш. від раз); низка (намиста); [борозна, слід, риса]»
ра́зом
разува́ти
«тс.; молоти на грубе борошно Корз»
разура́зний
«постійний»
ура́з
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раз | білоруська |
| раз | болгарська |
| raz | верхньолужицька |
| ῥώξ «щілина, вузький прохід» | грецька |
| ῥήγνῡμι «пробиваю, ламаю, розриваю, розверзаюся» | грецька |
| ῥάττω «зштовхую, ввергаю» | грецька |
| разъ | давньоруська |
| *u̯rēg'h-/u̯rōg'h- «різати» | індоєвропейська |
| ruôza «височина, горб; лука; смуга; ряд» | латиська |
| rúožas «смуга, ділянка» | литовська |
| rė́žti «різати; ударяти» | литовська |
| raz | нижньолужицька |
| raz | польська |
| raziti «разити» | праслов’янська |
| razъ «удар» | праслов’янська |
| rězati «різати» | праслов’янська |
| раз | російська |
| ра̑з «полиця у плуга; совок для вирівнювання зерна в мірці» | сербохорватська |
| raz | словацька |
| ráz «раз (при рахуванні); удар; характер» | чеська |
раз «якщо» (спол.)
р. раз «тс.» є результатом семантичної видозміни адвербіалізованого іменника раз у контекстах первісно безсполучникових підрядних речень типу «Раз тебе скажут, нужно сделать»;
очевидно, запозичення з російської мови;
бр. раз «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раз «тс.» | білоруська |
| раз «тс.» | російська |
рази́ти
псл. raziti «бити, ударяти», утворене від razъ «удар»;
припускається (Skok III 115) і зворотний шлях утворення (псл. razъ від raziti);
р. рази́ть, бр. [ра́зіць] «вражати, ображати», др. поразити «ударити; перемогти», п. razić «бити, разити», ч. raziti «штампувати, карбувати; прорубувати», слц. razit’ «карбувати; пахнути», вл. porazyć «вразити; подолати, перемогти», нл. razyś, болг. поразя́ «разити; розбити», м. порази, схв. пора́зити «тс.», слн. ráziti «дряпати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́разка
виразко́вий
ви́разок
«виразка»
відра́за
відра́зливий
відра́зний
вража́ти
вра́ження
вражі́ння
вражли́вий
вра́за
вра́зи́ти
вразли́вий
дора́зка
«образа»
дора́зливий
«влучний, точний, вирішальний; чуттєвий»
дора́зний
«влучний, вирішальний, чіткий, пунктуальний»
дора́зький
«тс.»
заража́ти
зара́за
за́разень
«заразна речовина»
зарази́ти
«передати інфекцію»
зара́зли́вий
зара́зни́й
зара́зник
«передавач зарази»
знезара́зити
наража́ти
«піддавати»
наража́тися
«наштовхуватися; ставити себе під загрозу; [(комусь) ображати, бути неприємним, кривдити Ж]»
невра́зний
«невразливий»
одра́за
переразли́вий
«пронизливий, разючий»
перера́зний
«тс.»
поража́ти
«уражати»
пораже́нець
пора́ження
пораже́нство
пора́за
«рана Г; поранення; поразка; мука, лихо Нед»
порази́ти
пора́зити
«поранити, укусити»
пора́зка
прира́жений
«обпалений сонцем»
прора́зливий
«різкий, пронизливий»
пророжа́ти
«простромлювати, пробивати колом, рожном»
разли́вий
«разячий»
разни́й
«дратівливий, чутливий; болючий, пронизливий»
разо́к
«вразлива на дотик рана»
разю́чий
разя́чий
уража́ти
ура́ження
«образа; захворювання»
ура́жувати
ура́з
«рана; удар; образа, зневага; [матка Г; випадіння матки у жінок Бі]»
ура́за
«рана, удар, образа»
ура́зи́ти
ура́зка
«пошкодження, ранка»
ура́зли́вий
ура́зний
«болючий; який викликає біль»
ура́зовий
«поранений»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́зіць «вражати, ображати» | білоруська |
| поразя́ «разити; розбити» | болгарська |
| porazyć «вразити; подолати, перемогти» | верхньолужицька |
| поразити «ударити; перемогти» | давньоруська |
| порази | македонська |
| razyś | нижньолужицька |
| razić «бити, разити» | польська |
| raziti «бити, ударяти» | праслов’янська |
| razъ «удар» | праслов’янська |
| рази́ть | російська |
| пора́зити «тс.» | сербохорватська |
| razit' «карбувати; пахнути» | словацька |
| ráziti «дряпати» | словенська |
| raziti «штампувати, карбувати; прорубувати» | чеська |
ге́псом «усе разом, цілком»
звукова форма га́псом, можливо, зумовлена впливом нвн. Haps (у виразі mit einem Haps verschlingen «зразу проковтнути»), що походить від вигуку happs «гам» (Kluge–Mitzka 289);
в українській мові додано прислівникове закінчення -ом, як у цілко́м, разом і под;
запозичення з турецької мови;
тур. hepsi «все, всі», hepten «повністю, цілком» пов’язані з тур. hep «усе, весь, усі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́псом
ге́птом
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Haps (у виразі mit einem Haps verschlingen «зразу проковтнути») | нововерхньонімецька |
| hepsi «все, всі» | турецька |
| hep «усе, весь, усі» | турецька |
| цілко́м | українська |
| га́псом | ? |
| happs «гам» | ? |
| ом | ? |
| разом | ? |
| hepten «повністю, цілком» | ? |
крат
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. краты, кратъ, як і п. kroć «крат», ч. krát, слц. krat, вл. kroć, нл. krot «тс.», болг. крáтен «кратний», схв. крȃт «крат», слн. krát «тс.», походить від псл. *kortъ «крат, раз», *kortь «тс.», спорідненого з лит. kar̥tas «раз», karta «шар, верства; покоління», лтс. kā́rta «шар, ряд», ав. hakərət «тс.», дінд. sakṛ́t «один, раз», kṛ́tvaḥ «раз», що зводяться до іє. *(s)ker-t- «різати, відтинати», як і дінд. kṛntáti, kártati «відтинає, крає», псл. *čersti, *čьr̥tǫ «рубати», стсл. чрѣсти, лит. kir̃sti «тс.»;
як семантичну паралель пор. псл. razь, укр. раз, пов’язане з rězati, укр. рі́зати;
р. крат, бр. кра́тнае «кратне»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кра́тний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hakərət «тс.» | авестійська |
| кра́тнае «кратне» | білоруська |
| крáтен «кратний» | болгарська |
| kroć | верхньолужицька |
| sakṛ́t «один, раз» | давньоіндійська |
| kṛ́tvaḥ «раз» | давньоіндійська |
| kṛntáti | давньоіндійська |
| kártati «відтинає, крає» | давньоіндійська |
| *(s)ker-t- «різати, відтинати» | індоєвропейська |
| kā́rta «шар, ряд» | латиська |
| kar̥tas «раз» | литовська |
| karta «шар, верства; покоління» | литовська |
| kir̃sti «тс.» | литовська |
| krot «тс.» | нижньолужицька |
| kroć «крат» | польська |
| *kortъ «крат, раз» | праслов’янська |
| *kortь «тс.» | праслов’янська |
| *čersti | праслов’янська |
| *č<SUP>ь</SUP>r̥tǫ «рубати» | праслов’янська |
| razь | праслов’янська |
| rězati | праслов’янська |
| крат | російська |
| крȃт «крат» | сербохорватська |
| krat | словацька |
| krát «тс.» | словенська |
| чрѣсти | старослов’янська |
| раз | українська |
| рі́зати | українська |
| краты | церковнослов’янська |
| кратъ | церковнослов’янська |
| krát | чеська |
ні́раз «чорт»
неясне;
можливо, утворене як табуїстична назва від раз;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ніразе́нник
ніразчу́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раз | українська |
ра́дзик «вид мурашок (жовтого кольору), Myrmica flava»
назва могла бути зумовлена тим, що мурашки цього виду мають добре розвинене жало, яким вони дошкульно тнуть (пор. інші назви тієї самої мурашки [пікунець, во́пар]);
очевидно, пов’язане з рази́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́дзік
ра́зик
ре́дзик
ре́дзік
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рази́ти | українська |
раж «дерен, поверхневий шар ґрунту»
очевидно, пов’язане з рази́ти, рі́зати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́жа
ражи́на
«дернина»
ражува́ть
«обкладати дерном»
рєж
риж
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рази́ти | українська |
| рі́зати | українська |
хіба́ «(частка) чи; (присл.) іноді, випадком»
вокалізм хіба́ відбиває, можливо, вимову говірок північного наріччя або пов’язаний зі специфічним темпом вимови слова (див. Булаховський Вибр. пр. II 252);
прислівник і частка хіба́ виникли на ґрунті іменника хи́ба «вада, помилка», утвореного від хиба́ти «хитати, бити», як раз (іменник, прислівник, сполучник) від рази́ти, р. ра́зве також від рази́ть (інакше – Фасмер III 433);
р. [хиба́], бр. хіба́, п. слц. chyba, вл. chiba;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хиба́
хиба́ль
хиба́нь
хиба́нь що
«хіба»
хибе́нь
«хіба»
хіба́ль
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хіба́ | білоруська |
| chiba | верхньолужицька |
| chyba | польська |
| ра́зве (інакше -- Фасмер III 433) | російська |
| рази́ть (інакше -- Фасмер III 433) | російська |
| хиба́ | російська |
| chyba | словацька |
| хіба́ | ? |
| хіба́ виникли на ґрунті іменника хи́ба «вада, помилка» | ? |
| хиба́ти «хитати, бити» | ? |
| раз (іменник, прислівник, сполучник) | ? |
хро́ніка «літопис»
гр. χρονιϰά «тс.», χρονιϰός «часовий» утворене від χρόνος «час», яке певної етимології не має;
запозичене з грецької мови, можливо, через посередництво латинської (лат. chronica (мн.) «хроніки, літопис»);
остання етимологія знаходить собі підтримку в українській семантичній паралелі раз «певний проміжок часу» (одного ра́зу…) і рази́ти, рі́зати;
зіставлялося з гр. χόρτος «двір, горîд», псл. *gordъ, укр. го́род, горо́д (від іє. *gher- «тримати, городити»), з гр. ϰείρω «стригти», умбр. karu «частка», псл. kora, skora, укр. кора́, шкі́ра, шку́ра (від іє. *(s)ker- «різати, стригти»);
р. болг. м. хро́ника, бр. хро́ніка, п. chronik, chronika, kronika, ч. kronika, слц. kronika, chronista «хроніст», вл. krînika, схв. хро̀ника, кро̀ника, слн. krînika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хро́нік
хроніка́льний
хроніка́р
хроніке́р
хроні́ст
хроні́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хро́ніка | білоруська |
| хро́ника | болгарська |
| krînika | верхньолужицька |
| χρονιϰά «тс.» | грецька |
| χόρτος «двір, горîд» | грецька |
| ϰείρω «стригти» | грецька |
| хро́ника | македонська |
| chronik | польська |
| chronika | польська |
| kronika | польська |
| *gordъ | праслов’янська |
| kora | праслов’янська |
| хро́ника | російська |
| хро̀ника | сербохорватська |
| kronika «хроніст» | словацька |
| chronista «хроніст» | словацька |
| krînika | словенська |
| го́род | українська |
| кора́ | українська |
| кро̀ника | українська |
| karu «частка» | умбрська |
| kronika | чеська |
| χρονιϰός «часовий» | ? |
| χρόνος «час» | ? |
| раз «певний проміжок часу» (одного ра́зу…) | ? |
| рази́ти | ? |
| рі́зати | ? |
| горо́д (від іє. *gher- «тримати, городити») | ? |
| skora | ? |
| шкі́ра | ? |
| шку́ра «різати, стригти» (від іє. *(s)ker- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України