РАДІСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
рад
псл. radъ «радий» (raditi : roditi «турбуватися»);
споріднене з дангл. rōt «радісний, радий», rø̄tu «радість», дісл. rø̄task «веселішати», можливо, також лит. rõds «радий, охочий»;
іє. *rēd- «підбадьорювати; радий»;
припускається також (КЭСРЯ 377; Brückner 452; AfSlPh 40, 12; Младенов 541) зв’язок з псл. *ārd- (пор. гр. Ἀρδάγαστος – ім’я одного з вождів слов’ян, що відповідає пізнішому слов’янському Radogostъ, гр. Ἀρδαμέρι – *Radoměrъ та ін.);
у такому разі може бути зіставлене з гр. ἔραμαι «кохаю», ἔρως «кохання»;
р. бр. болг. м. рад, др. радъ, п. вл. нл. rad, ч. слц. rád, слн. rа̀d, стсл. радъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відра́да
відра́дісний
відра́дість
відра́дний
відра́дощі
зра́дищ
«з радощів»
необра́дливий
«безутішний»
неодра́досен
«тс.»
нера́дитися
«бути недбалим, недбайливим, неуважним»
нера́достен
«безутішний, безрадісний»
нерозра́дний
«безутішний»
обра́да
«відрада»
одра́досен
«відрадний, радісний»
порадні́ти
«порадіти»
пора́дощіти
«тс.»
прера́дий
«дуже радий»
ра́дий
ра́дісний
ра́дість
раді́ти
ра́дішний
«радісний»
ра́діщ
«радість, задоволення»
ра́дний
«радий»
радні́ше
радні́ший
ра́достиці
«радість, радіння»
ра́дощ
«радість»
ра́дощі
ра́дувати
ра́дше
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рад | білоруська |
| рад | болгарська |
| rad | верхньолужицька |
| ἔραμαι «кохаю» | грецька |
| ἔρως «кохання» | грецька |
| rōt «радісний, радий» | давньоанглійська |
| rø̄tu «радість» | давньоанглійська |
| rø̄task «веселішати» | давньоісландська |
| радъ | давньоруська |
| *rēd- «підбадьорювати; радий» | індоєвропейська |
| rõds «радий, охочий» | литовська |
| рад | македонська |
| rad | нижньолужицька |
| rad | польська |
| radъ «радий» (raditi : roditi «турбуватися») | праслов’янська |
| raditi | праслов’янська |
| roditi | праслов’янська |
| *ārd- (пор. гр. Ἀρδάγαστος -- ім’я одного з вождів слов’ян, що відповідає пізнішому слов’янському Radogostъ, гр. Ἀρδαμέρι -- *Radoměrъ та ін.) | праслов’янська |
| рад | російська |
| rád | словацька |
| rа̀d | словенська |
| радъ | старослов’янська |
| rád | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України