РАДІО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ра́діо
результат скорочення складного утворення радіотелеграф (або *радіофон), перша частина якого пов’язана з лат. radius «промінь»;
р. болг. м. ра́дио, бр. ра́дыё, п. нл. radio, ч. слц. слн. rádio, вл. radijo, схв. ра̑дио;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ради́рувати
ради́ст
радіофіка́тор
радіофіка́ція
радіофікува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́дыё | білоруська |
ра́дио | болгарська |
radijo | верхньолужицька |
radius «промінь» | латинська |
ра́дио | македонська |
radio | нижньолужицька |
radio | польська |
ра́дио | російська |
ра̑дио | сербохорватська |
rádio | словацька |
rádio | словенська |
радіотелеграф (або *радіофон) | українська |
*радіофон | українська |
rádio | чеська |
радіолока́ція
складне утворення зі слів ра́діо і лока́ція, паралельне до англ. radiolocation;
р. болг. радиолока́ция, бр. радыёлака́цыя, п. radiolokacja, ч. radiolokace, слц. rádiolokácia, схв. ра̑дио-лока́циjа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
радіолока́тор
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
radiolocation | англійська |
радыёлака́цыя | білоруська |
радиолока́ция | болгарська |
radiolokacja | польська |
радиолока́ция | російська |
ра̑дио-лока́циjа | сербохорватська |
rádiolokácia | словацька |
ра́діо | українська |
лока́ція | українська |
radiolokace | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України