РАДІАТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
радіа́тор
запозичення з новолатинської мови;
нлат. radiātor утворене від лат. radiātus «осяйний, променистий», дієприкметника від radiāre «випромінювати; блискати; блищати», пов’язаного з radius «промінь»;
р. болг. радиа́тор, бр. радыя́тар, п. вл. radiator, ч. слц. слн. radiátor, м. радиjа́тор, схв. рада̄jāтор;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| радыя́тар | білоруська |
| радиа́тор | болгарська |
| radiator | верхньолужицька |
| radiātus «осяйний, променистий» | латинська |
| radiāre «випромінювати; блискати; блищати» | латинська |
| radius «промінь» | латинська |
| радиjа́тор | македонська |
| radiātor | новолатинська |
| radiator | польська |
| радиа́тор | російська |
| радаùjāтор | сербохорватська |
| radiátor | словацька |
| radiátor | словенська |
| radiátor | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України