РАДИКАЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
радика́л «прихильник крайніх, рішучих дій, поглядів; член радикальної партії; математичний знак; група атомів»
у різні часи запозичено із західноєвропейських мов;
н. Radikál (мат., хім.), Radikále (політ.), фр. англ. radical походять від лат. rādicālis «корінний», пов’язаного з rādix «корінь», спорідненим з кімр. gwridd, дірл. frēn, дісл. rît «тс.»;
р. болг. м. радика́л, бр. радыка́л, п. radykał (політ., хім.), ч. слц. radikál, вл. radikalist, схв. рада̄кāл (політ., хім.), слн. radikálec;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| radical | англійська |
| радыка́л | білоруська |
| радика́л | болгарська |
| radikalist | верхньолужицька |
| frēn | давньоірландська |
| rót «тс.» | давньоісландська |
| gwridd | кімрська |
| rādicālis «корінний» | латинська |
| rādix «корінь» | латинська |
| радика́л | македонська |
| Radikál (мат., хім.) | німецька |
| Radikále (політ.) | німецька |
| radykał (політ., хім.) | польська |
| радика́л | російська |
| радаùкāл (політ., хім.) | сербохорватська |
| radikál | словацька |
| radikálec | словенська |
| radical | французька |
| radikál | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України