РАБСТВА — ЕТИМОЛОГІЯ
раб
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. стсл. рабъ походить від псл. *orbъ «раб; сирота, дитина» (первісно «сирота або чужа дитина, яка виконує найбільш трудомістку домашню роботу»);
р. бр. болг. м. раб, др. рабъ, п. ч. слц. rab, схв. заст. ра̑б, ра̏б;
Фонетичні та словотвірні варіанти
раба́
раби́ня
ра́бство
рабствувати
«перебувати в рабстві»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раб | білоруська |
| раб | болгарська |
| рабъ | давньоруська |
| раб | македонська |
| rab | польська |
| *orbъ «раб; сирота, дитина» (первісно «сирота або чужа дитина, яка виконує найбільш трудомістку домашню роботу») | праслов’янська |
| раб | російська |
| ра̑б | сербохорватська |
| ра̏б | сербохорватська |
| rab | словацька |
| рабъ | старослов’янська |
| рабъ | церковнослов’янська |
| rab | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України