ПІФОН — ЕТИМОЛОГІЯ
піто́н «велика гадюка з родини удавів, Python Daud.» (зоол.)
номенклатурна на-зва, засвоєна з новолатинської наукової мови;
нлат. python походить від гр.Πύϑων «Піфон» (міфічний змій, нібито вбитий Аполлоном там, де потім був споруджений храм Аполлона Дельфійського), що виводиться від етимологічно неясного топоніма Πυϑώ «Піфо», давньої назви місцевості, де знаходилось місто Дельфи;
р. болг. пито́н, бр. піто́н, п. pyton, слц. pytón, м. питон, схв. пѝтōн, слн. pіtón;
Фонетичні та словотвірні варіанти
піфо́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| піто́н | білоруська |
| пито́н | болгарська |
| Πυϑώ «Піфо» | грецька |
| ύϑων | грецька |
| питон | македонська |
| python «Піфон» (міфічний змій, нібито вбитий Аполлоном там, де потім був споруджений храм Аполлона Дельфійського) | новолатинська |
| pyton | польська |
| пито́н | російська |
| пѝтōн | сербохорватська |
| pytón | словацька |
| pіtón | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України