ПІТЕКАНТРОП — ЕТИМОЛОГІЯ
пітека́нтроп «найдавніший морфологічний тип людини»
номенклатурне позначення, засвоєне з новолатинської наукової мови;
нлат. pithecanthropus (ērectus) «пітекантроп (що стоїть прямо)», утворено в кінці XIX ст. лікарем голландської армії Е. Дюбуа (Dubois) з основ іменників гр. πίϑηκος «людиноподібна мавпа» (споріднене з πίϑων «маленька мавпа»), етимологічно не зовсім ясного, і ἄνϑρωπος «людина»;
р. болг. м. питека́нтроп, бр. пітэка́нтрап, п. pitekantrop(us), ч. pithecanthropus, слц. pitekantrop, вл. pitekantropus, схв. питекантропус, слн. pitekántrop(us);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пітэка́нтрап | білоруська |
| питека́нтроп | болгарська |
| pitekantropus | верхньолужицька |
| πίϑηκος «людиноподібна мавпа» (споріднене з πίϑων «маленька мавпа») | грецька |
| ἄνϑρωπος «людина» | грецька |
| πίϑων | грецька |
| питека́нтроп | македонська |
| pithecanthropus «пітекантроп (що стоїть прямо)» (ērectus) | новолатинська |
| pitekantrop(us) | польська |
| питека́нтроп | російська |
| питекантропус | сербохорватська |
| pitekantrop | словацька |
| pitekántrop(us) | словенська |
| pithecanthropus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України