ПІСТОН — ЕТИМОЛОГІЯ
пісто́н «ковпачок з вибуховою речовиною в патронах або снарядах; металева оправа, яку прикріплюють, пробиваючи отвір у шкірі, картоні; клапан у мідному музичному духовому інструменті»
запозичення з французької мови;
фр. piston «поршень, кнопка з пружиною, клапан музичного інструмента; (ст.) великий товкач (для ступки)» походить від іт. pistonе «товкач», пов’язаного з pistаre «товкти, колотити», pеstаre «тс.», які виводяться з пізнього лат. pistāre «тс., бити», пов’язаного з лат. pīnsere «товкти, терти, молоти; бити, шмагати», спорідненим з псл. pestъ «товкач», pьхаtі, укр. пе́стик, пха́ти;
р. болг. писто́н, бр. пісто́н, п. ч. слц. piston, схв. пѝстōн;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пісто́н | білоруська |
| писто́н | болгарська |
| pistonе «товкач» | італійська |
| pistāre «тс., бити» | латинська |
| pīnsere «товкти, терти, молоти; бити, шмагати» | латинська |
| piston | польська |
| pestъ «товкач» | праслов’янська |
| pьхаtі | праслов’янська |
| писто́н | російська |
| пѝстōн | сербохорватська |
| piston | словацька |
| пе́стик | українська |
| пха́ти | українська |
| piston «поршень, кнопка з пружиною, клапан музичного інструмента; (ст.) великий товкач (для ступки)» | французька |
| pistаre «товкти, колотити» | французька |
| pеstаre «тс.» | французька |
| piston | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України