ПІСОЧНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
пісо́к
псл. pěsъkъ «пісок» споріднене з дінд. pāṁsuḥ «пил, пісок», pāṁsukāḥ (мн.), ав. pąsnuš «тс.», pąsnav- (pąsаnav-) «пил, порох; сміття, щебінь», вірм. p‘oši «пісок»;
малообґрунтоване пов’язання (Torp 240) з дісл. *fǫnn «сніговий замет, кучугура», утвореним від *fazni-, яке зближують з псл. paxati «дути, віяти»;
сумнівне також зіставлення (Ильинский ИОРЯС 20/3, 73) з р. [пеха́ть] «штовхати, бити, товкти»;
р. песо́к «пісок», бр. пясо́к, др. пѣсъкъ, п. piasek, ч. písek, слц. piesok, вл. нл. pěsk, полаб. р́osăk, болг. пя́сък, м. песок, схв. пиjèсак, пе́сак, слн. pésеk, стсл. пѣсъкъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́піскувати
«вичистити піском; перетерти піском стіни перед побілкою»
запіскува́ти
«засипати піском»
за́пісоч
«пологий піщаний насип біля річки»
піско́ва́тий
«який містить у собі пісок»
піскова́тиця
«піщана земля»
піскове́ць
«осадочна гірська порода з піском»
піскови́й
піскови́к
піскови́на
«тс.»
піско́виско
«купа піску; піщане поле, піщана рівнина»
піскови́тий
піско́вище
«тс.»
пісковни́к
«піщаний берег»
піскува́тий
піскува́тість
«вміст піску»
піскува́ха
«низьке піщане місце»
пісоча́ний
«піщаний»
пісоча́нний
пісо́чний
пісо́чниця
«пристрій, за допомогою якого посипали піском написане чорнилом для просушування»
пісча́нка
«піщаний ґрунт»
пісчина́
«тс.; піщаний степ»
пісчу́га
«тс.»
піща́ни́й
піща́ник
«пісковик; [піщаний берег Ч]»
піща́нистий
піщи́на
піщу́га́
«глибокий пісок; [відходи з-під молотарки; пилюка з вітром Дз]»
супіско́вий
су́піскува́тий
«супісковий»
су́пісок
«пісковина; [піщаний ґрунт, піщана місцевість Нед]»
супіща́ний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pąsnuš «тс.» | авестійська |
| pąsnav- «пил, порох; сміття, щебінь» (pąsаnav-) | авестійська |
| пясо́к | білоруська |
| пя́сък | болгарська |
| pěsk | верхньолужицька |
| p'oši «пісок» | вірменська |
| pāṁsuḥ «пил, пісок» | давньоіндійська |
| pāṁsukāḥ (мн.) | давньоіндійська |
| *fǫnn «сніговий замет, кучугура» | давньоісландська |
| *fazni- | давньоісландська |
| пѣсъкъ | давньоруська |
| песок | македонська |
| pěsk | нижньолужицька |
| р́osăk | полабська |
| piasek | польська |
| pěsъkъ «пісок» | праслов’янська |
| paxati «дути, віяти» | праслов’янська |
| пеха́ть «штовхати, бити, товкти» | російська |
| песо́к «пісок» | російська |
| пиjèсак | сербохорватська |
| пе́сак | сербохорватська |
| piesok | словацька |
| pésеk | словенська |
| пѣсъкъ «тс.» | старослов’янська |
| písek | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України