ПІСНИКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
піст «невживання скоромної їжі»
пізнє псл. postъ «піст»;
запозичення з давньоверхньонімецької мови;
двн. fasto «піст», fastа «тс.» разом із спорідненими дієслівними формами двн. fastēn, гот. (ga)fastаn, дангл. fæstan, дісл. fasta з первісним значенням «тримати міцно, держатися стійко», переносним «утримуватися від їжі», а також з двн. днн. festi «міцний, твердий; стійкий, сталий», дфриз. fest, дангл. fæst, fasta, дісл. fastr «тс.» відповідають вірм. hast «тс.», дінд. pastyàm «стале місце; дім, двір; місце, де живуть»;
необґрунтоване припущення (Младенов 496; Berneker IF 9, 364) про давню спорідненість псл. postъ і двн. fasto;
р. бр. болг. м. пост, др. постъ, п. post, ч. půst, слц. pо̑st, вл. póst, нл. spоt (‹ *póst), схв. по̑ст, слн. pòst, стсл. постъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
випістніка́ти
«випостити»
пі́сни́й
пі́сник
«той, хто поститься»
пісника́ти
пісникува́ти
пісни́на
«пісна їжа»
пісни́ха
«пісниця»
пісни́ця
«неврожайна земля»
пісні́ти
«бліднути»
пі́снічати
«поститися»
пісно́та
«тс.»
піснюва́ти
«постити»
пісня́к
«пісник»
пісня́кати
пістни́ця
(п’ятниця-п. «пісна п’ятниця»)
по́сти́ти(ся)
по́стник
«тс.»
по́стникати
постникува́ти
постни́чество
«піст»
по́стувати
«тс.»
по́ступки
«тс.»
спости́тися
спо́щуватися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пост | білоруська |
| пост | болгарська |
| póst | верхньолужицька |
| hast «тс.» | вірменська |
| (ga)fastаn | готська |
| fæstan | давньоанглійська |
| fæst | давньоанглійська |
| fasta | давньоанглійська |
| fasto «піст» | давньоверхньонімецька |
| fastа «тс.» | давньоверхньонімецька |
| fastēn | давньоверхньонімецька |
| festi «міцний, твердий; стійкий, сталий» | давньоверхньонімецька |
| fasto | давньоверхньонімецька |
| pastyàm «стале місце; дім, двір; місце, де живуть» | давньоіндійська |
| fasta «тримати міцно, держатися стійко» | давньоісландська |
| fastr «тс.» | давньоісландська |
| festi «міцний, твердий; стійкий, сталий» | давньонижньонімецька |
| постъ | давньоруська |
| fest | давньофризька |
| пост | македонська |
| spоt (‹ *póst) | нижньолужицька |
| post | польська |
| postъ «піст» | праслов’янська |
| postъ | праслов’янська |
| пост | російська |
| по̑ст | сербохорватська |
| pо̑st | словацька |
| pòst | словенська |
| постъ | старослов’янська |
| půst | чеська |
| переносним «утримуватися від їжі» | ? |
пі́ти «співати»
псл. pěti (‹ *poi-) «співати»;
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з pojiti «поїти», piti «пити» (первісно як позначення обряду жертовного узливання або пісенного супроводу бенкету);
зіставляється також (Ondruš Sl. Wortst. 118–119) з гіпотетичним псл. *рі- «бити» (пор. pila «пилка» та ін.);
не доведений зв’язок з гр. παιάν «пеан, спочатку – хоровий гімн», гот. faian «гудити, ганити», гр. ἔμπαιος «досвідчений, розумний» (Schrader Reallexikon I 187; Wiedemann BB 28, 38; Младенов 540);
сумнівне також виведення з кореня pi-k- (Mikl. EW 245; Горяев 290; Skok II 651);
р. петь, пою́, бр. пець, др. пѣти, п. piać «співати (про півня); прославляти», ст. piеć, ч. pěti «співати, оспівувати», слц. piet’ «оспівувати», полаб. р́ot, болг. пе́я, м. пее, схв. пе̏вати, пе̏ти, слн. péti, стсл. пѣти, поѭ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
непі́вний
(у виразі н. час «коли півні не співають, від півночі до світанку»)
пі́се́льник
«співак, той, хто пише або збирає пісні»
пі́се́нний
пі́се́нник
пі́сник
«співак»
пісника́р
«тс.»
пісни́ти
«співати»
піснь
«пісня»
пі́сня
пісня́р
пісня́рство
пі́яти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пець | білоруська |
| пе́я | болгарська |
| faian «гудити, ганити» | готська |
| παιάν «пеан, спочатку -- хоровий гімн» | грецька |
| ἔμπαιος «досвідчений, розумний» | грецька |
| пѣти | давньоруська |
| пее | македонська |
| р́ot | полабська |
| piać «співати (про півня); прославляти» | польська |
| pěti «співати» (‹ *poi-) | праслов’янська |
| pojiti «поїти» | праслов’янська |
| piti «пити» (первісно як позначення обряду жертовного узливання або пісенного супроводу бенкету) | праслов’янська |
| петь | російська |
| пою́ | російська |
| пе̏вати | сербохорватська |
| пе̏ти | сербохорватська |
| piet' «оспівувати» | словацька |
| péti | словенська |
| пѣти | старослов’янська |
| поѭ | старослов’янська |
| pěti «співати, оспівувати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України