ПІСКУ — ЕТИМОЛОГІЯ

пісо́к

сумнівне також зіставлення (Ильинский ИОРЯС 20/3, 73) з р. [пеха́ть] «штовхати, бити, товкти»;
малообґрунтоване пов’язання (Torp 240) з дісл. *fǫnn «сніговий замет, кучугура», утвореним від *fazni-, яке зближують з псл. paxati «дути, віяти»;
псл. pěsъkъ «пісок» споріднене з дінд. pāṁsuḥ «пил, пісок», pāṁsukāḥ (мн.), ав. pąsnuš «тс.», pąsnav- (pąsаnav-) «пил, порох; сміття, щебінь», вірм. p‘oši «пісок»;
р. песо́к «пісок», бр. пясо́к, др. пѣсъкъ, п. piasek, ч. písek, слц. piesok, вл. нл. pěsk, полаб. р́osăk, болг. пя́сък, м. песок, схв. пиjèсак, пе́сак, слн. pésеk, стсл. пѣсъкъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ві́піскувати «вичистити піском; перетерти піском стіни перед побілкою»
запіскува́ти «засипати піском»
за́пісоч «пологий піщаний насип біля річки»
піско́ва́тий «який містить у собі пісок»
піскова́тиця «піщана земля»
піскове́ць «осадочна гірська порода з піском»
піскови́й
піскови́к
піскови́на «тс.»
піско́виско «купа піску; піщане поле, піщана рівнина»
піскови́тий
піско́вище «тс.»
пісковни́к «піщаний берег»
піскува́тий
піскува́тість «вміст піску»
піскува́ха «низьке піщане місце»
пісоча́ний «піщаний»
пісоча́нний
пісо́чний
пісо́чниця «пристрій, за допомогою якого посипали піском написане чорнилом для просушування»
пісча́нка «піщаний ґрунт»
пісчина́ «тс.; піщаний степ»
пісчу́га «тс.»
піща́ни́й
піща́ник «пісковик; [піщаний берег Ч]»
піща́нистий
піщи́на
піщу́га́ «глибокий пісок; [відходи з-під молотарки; пилюка з вітром Дз]»
супіско́вий
су́піскува́тий «супісковий»
су́пісок «пісковина; [піщаний ґрунт, піщана місцевість Нед]»
супіща́ний «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pąsnuš «тс.» авестійська
pąsnav- «пил, порох; сміття, щебінь» (pąsаnav-) авестійська
пясо́к білоруська
пя́сък болгарська
pěsk верхньолужицька
p'oši «пісок» вірменська
pāṁsuḥ «пил, пісок» давньоіндійська
pāṁsukāḥ (мн.) давньоіндійська
*fǫnn «сніговий замет, кучугура» давньоісландська
*fazni- давньоісландська
пѣсъкъ давньоруська
песок македонська
pěsk нижньолужицька
р́osăk полабська
piasek польська
paxati «дути, віяти» праслов’янська
pěsъkъ «пісок» праслов’янська
пеха́ть «штовхати, бити, товкти» російська
песо́к «пісок» російська
пиjèсак сербохорватська
пе́сак сербохорватська
piesok словацька
pésеk словенська
пѣсъкъ «тс.» старослов’янська
písek чеська

піскоглі́д «мінога струмкова, Lampetra (Petromyzon) planeri Bl.» (іхт.)

складне утворення з основ іменника пісо́к і дієслова глода́ти «гризти»;
назва зумовлена тим, що статеводозріла мінога струмкова до нересту не живиться («гризе пісок»), а потім гине;
пор. р. [пескоро́йка] «мінога струмкова»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пескоро́йка «мінога струмкова» російська
пісо́к «гризти» українська
глода́ти українська

піскозо́ба «щипівка звичайна, Cobitis taenia L.» (іхт.)

назва зумовлена тим, що щипівка заривається глибоко в пісок, де живе часто разом з личинками міноги;
складне утворення з іменника пісо́к і дієслова [зоба́ти] «дзьобати»;
р. [пескозо́б] «щипівка звичайна; піскар», п. piaskozob «щипівка звичайна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підкозобель «тс.»
піскозо́б «піскар, Gobio gobio L.»
піскозо́блиця «мінога струмкова, Lampetra (Petromyzon) planeri Bl.»
піскозо́бниця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
piaskozob «щипівка звичайна» польська
пескозо́б «щипівка звичайна; піскар» російська
пісо́к «дзьобати» українська
зоба́ти українська

піскоми́р «піщана черепашка, Psammobia» (зоол.)

назва могла бути зумовлена тим, що ця черепашка повільно рухається по піщаному ґрунті;
очевидно, початкове [піскомі́р], утворене з основ іменника пісо́к і дієслова мі́ряти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
піскомі́р ?
пісо́к ?
мі́ряти ?

піску́р «бичок, що водиться на піщаному дні Дністровського лиману» (іхт.)

очевидно, результат вторинного зближення назви [пічку́р] «бичок трав’яний, Gobius ophiocephalus» з основою слова пісо́к;
р. [песка́н] «вид бичка, Cyprinus gobio»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пи́скі́р
пи́скор «тс.»
писку́р «бичок, Cobitis fossilis»
пісо́шник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
песка́н «вид бичка, Cyprinus gobio» російська
пічку́р «бичок трав’яний, Gobius ophiocephalus» українська
пісо́к українська

пісо́чник «зуйок, Charadrius L.» (орн.)

назва зумовлена тим, що малий зуйок оселяється на піщаних косах річок і озер та піщаних кучугурах коло боліт, морський зуйок – на солонцюватих і піщаних берегах солоних озер або на березі моря;
похідне утворення від пісо́к;
р. песо́чник «зуйок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

піща́ник «морський зуйок, Ch. alexandrinus L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
песо́чник «зуйок» російська
пісо́к українська

пісо́чник «піщанка, Arenaria L. Нед; види стелюшка, Spergularia media Presl., Spergularia rubra Pers. Mak; зірочник злаковидний, Stellaria graminea L.» (бот.)

похідні утворення від пісо́к;
назви рослин зумовлені тим, що вони зустрічаються переважно на піщаному ґрунті;
назви піщанки є, очевидно, кальками новолат. arenaria «піщанка», похідного від лат. arēna «пісок» (arēnārius «піщаний»);
р. песча́нка «піщанка», п. piaskowiec, ч. písečnice, слц. piesočnica, слн. peščénka «тс.», схв. [пешчанка] «тс.; шпергель, Spergula»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

піща́нка «Arenaria L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
arēna «пісок» (arēnārius «піщаний») латинська
arēnārius латинська
piaskowiec польська
песча́нка «піщанка» російська
пешчанка «тс.; шпергель, Spergula» сербохорватська
piesočnica словацька
peščénka «тс.» словенська
пісо́к українська
písečnice чеська
arenaria «піщанка» ?

піща́ник «жовтий ховрашок, Spermophilus (Citellus) fulvus» (зоол.)

похідні утворення від пісо́к;
назви зумовлені тим, що ці гризуни заселяють піски пустель і напівпустель;
р. песча́ник «жовтий ховрашок», песча́нка «Meriones»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

піща́нка «тс.; вид земляної миші, Meriones»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
песча́ник «жовтий ховрашок» російська
песча́нка «Meriones» російська
пісо́к українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України