ПІСЕННИК — ЕТИМОЛОГІЯ

пі́ти «співати»

псл. pěti (‹ *poi-) «співати»;
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з pojiti «поїти», piti «пити» (первісно як позначення обряду жертовного узливання або пісенного супроводу бенкету);
зіставляється також (Ondruš Sl. Wortst. 118–119) з гіпотетичним псл. *рі- «бити» (пор. pila «пилка» та ін.);
не доведений зв’язок з гр. παιάν «пеан, спочатку – хоровий гімн», гот. faian «гудити, ганити», гр. ἔμπαιος «досвідчений, розумний» (Schrader Reallexikon I 187; Wiedemann BB 28, 38; Младенов 540);
сумнівне також виведення з кореня pi-k- (Mikl. EW 245; Горяев 290; Skok II 651);
р. петь, пою́, бр. пець, др. пѣти, п. piać «співати (про півня); прославляти», ст. piеć, ч. pěti «співати, оспівувати», слц. piet’ «оспівувати», полаб. р́ot, болг. пе́я, м. пее, схв. пе̏вати, пе̏ти, слн. péti, стсл. пѣти, поѭ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

непі́вний (у виразі н. час «коли півні не співають, від півночі до світанку»)
пі́се́льник «співак, той, хто пише або збирає пісні»
пі́се́нний
пі́се́нник
пі́сник «співак»
пісника́р «тс.»
пісни́ти «співати»
піснь «пісня»
пі́сня
пісня́р
пісня́рство
пі́яти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пець білоруська
пе́я болгарська
faian «гудити, ганити» готська
παιάν «пеан, спочатку -- хоровий гімн» грецька
ἔμπαιος «досвідчений, розумний» грецька
пѣти давньоруська
пее македонська
р́ot полабська
piać «співати (про півня); прославляти» польська
pěti «співати» (‹ *poi-) праслов’янська
pojiti «поїти» праслов’янська
piti «пити» (первісно як позначення обряду жертовного узливання або пісенного супроводу бенкету) праслов’янська
петь російська
пою́ російська
пе̏вати сербохорватська
пе̏ти сербохорватська
piet' «оспівувати» словацька
péti словенська
пѣти старослов’янська
поѭ старослов’янська
pěti «співати, оспівувати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України