ПІРЦЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
перо́ «рогове нашкірне утворення у птахів; знаряддя для писання й малювання; [плавець у риби; парасолька ВеУг]»
псл. pero, пов’язане з *perti «перти»;
споріднене з лит. spar̃nas «крило», лтс. spārns «тс.», дінд. parṇám «крило, перо», ав. parǝna-, нперс. parr «тс.», двн. farn «папороть»;
іє. *реr-;
менш обґрунтоване зіставлення (Pedersen Kelt. Gr. І 90; Machek ESJČ 444–445; Kluge–Mitzka 188; Walde–Hofm. ІІ 282) з гр. πτερόν «перо, крило», двн. fёdara (‹ *рéterā) «перо», дінд. pátram «крило», вірм. t’ir (‹ *pter-) «літання, політ», лат. acci-piter «яструб», іє. *реt- «літати»;
р. болг. перо́, бр. пяро́, др. перо, п. ріórо, ч. pero, péro, слц. pero, вл. нл. pjero, м. перо, схв. пèро, слн. реró, стсл. перо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напі́рнач
«футляр на пера в старовинній чорнильниці; напірник»
напі́рник
невпі́рий
«неоперений»
оперна́тіти
«оперитися; розбагатіти»
оперя́тися
опі́рити
«вкрити пір’ям»
пер'я́н
«перістий віл»
пере́чко
«пірце»
пери́на
пери́стка
«пенарія (вид корала), Pennatula»
(зоол.)
перия́н
«строкатий віл»
перівни́ця
«пенал»
пері́ня
«строката корова»
перна́к
«напірник»
перна́тий
перна́ті
перна́тка
«пенарія»
(зоол.)
перна́ч
(іст.)
перни́к
«пенал»
перце́
«листя до появи колосся; поперечний щабель у бороні»
пиро́
«лопать весла; зелені стебла цибулі»
пір'ї́на
пір'ї́стий
пі́р'я
пір'я́н
«періста тварина»
пі́р'янка
«пір’їнка»
пір'я́стий
піри́на
«пір’їна»
піри́стий
«строкатий»
пі́рити(ся)
«линяти, скидати пір’я»
пірна́к
«хвостове перо в півня»
пірна́тий
«пернатий»
пірна́ті
«пернаті»
пірна́ч
«пернач»
пірни́й
«укритий пір’ям»
пірни́к
«пенал»
піро́
«перо»
пірце́
«маленьке перо; листок рогозу, цибулі або часнику»
пірча́стий
прі́яний
«вид масті рогатої худоби»
пря́ний
«смугастий»
пряни́стий
«тс.»
упі́рений
«укритий пір’ям»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| parǝna- | авестійська |
| пяро́ | білоруська |
| перо́ | болгарська |
| pjero | верхньолужицька |
| t'ir «літання, політ» (‹ *pter-) | вірменська |
| πτερόν «перо, крило» | грецька |
| farn «папороть» | давньоверхньонімецька |
| fёdara «перо» (‹ *рéterā) | давньоверхньонімецька |
| parṇám «крило, перо» | давньоіндійська |
| pátram «крило» | давньоіндійська |
| перо | давньоруська |
| *реr- | індоєвропейська |
| *реt- «літати» | індоєвропейська |
| acci-piter «яструб» | латинська |
| spārns «тс.» | латиська |
| spar̃nas «крило» | литовська |
| перо | македонська |
| pjero | нижньолужицька |
| ріórо | польська |
| pero | праслов’янська |
| *perti «перти» | праслов’янська |
| перо́ | російська |
| пèро | сербохорватська |
| pero | словацька |
| реró | словенська |
| перо | старослов’янська |
| pero | чеська |
| péro | чеська |
| parr «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України