ПІРАТСТВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
піра́т «морський розбійник»
запозичення з французької або німецької (н. Pirát) мови;
фр. pirаtе «пірат, грабіжник, хижак; піратське судно», як і англ. pirаtе «пірат», іт. pirаtа «тс.», через лат. pīrātа «тс., морський розбійник» зводиться до гр. πέιρᾱτής «пірат, корсар», пов’язаного з πέιρα̃ν«намагатися, атакувати, нападати», πεĩρα «випробування, іспит; спроба; досвід», спорідненими з лат. pеrītus «досвідчений, вправний, знаючий»;
р. болг. пира́т, бр. піра́т, п. вл. pirat, ч. слц. слн. pirát, м. пират, схв. пѝрāт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
піра́тство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pirаtе «пірат» | англійська |
| піра́т | білоруська |
| пира́т | болгарська |
| pirat | верхньолужицька |
| πέιρᾱτής «пірат, корсар» | грецька |
| πέιρα̃ν «намагатися, атакувати, нападати» | грецька |
| πεĩρα «випробування, іспит; спроба; досвід» | грецька |
| pirаtа «тс.» | італійська |
| pīrātа «тс., морський розбійник» | латинська |
| pеrītus «досвідчений, вправний, знаючий» | латинська |
| пират | македонська |
| Pirát | німецька |
| pirat | польська |
| пира́т | російська |
| пѝрāт | сербохорватська |
| pirát | словацька |
| pirát | словенська |
| pirаtе «пірат, грабіжник, хижак; піратське судно» | французька |
| pirát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України