ПІНЦЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ

через російське посередництво запозичене з французької мови;

фр. pincettе «щипці, пінцет, лещата» пов’язане з дієсловом pincer «щипати, ущемляти, стискати», що виводиться від нар.-лат. *pīnctiāre, звуконаслідувального утворення або, можливо, результату контамінації дієслів *pūnctiāre, похідного від лат. pūnctum «укол, ужалення; крапка, пункт», і *pīсcāre «колоти, щипати, жалити, кусати» (фр. piquer «колоти; протикати, пронизувати, жалити», pique «піка, спис»), що виводиться від лат. pīсus «дятел, гриф», спорідненого з дінд. pikaḥ «індійська зозуля», прус. piclе «сірий дрізд», дісл. spǣtr «дятел», двн. свн. spёht, снн. spёcht, нвн. Specht, дат. spеtte, норв. spett(a), шв. nackspett «тс.»;

р. болг. пинце́т, бр. пінцэ́т, п. pęseta, pinceta, ч. pinseta, pinzeta, слц. pinzeta, вл. pinceta, м. пинце́та, схв. пинцèта, слн. pincéta;