ПІНЦЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ

пінце́т «пружинні щипчики»

через російське посередництво запозичене з французької мови;
фр. pincettе «щипці, пінцет, лещата» пов’язане з дієсловом pincer «щипати, ущемляти, стискати», що виводиться від нар.-лат. *pīnctiāre, звуконаслідувального утворення або, можливо, результату контамінації дієслів *pūnctiāre, похідного від лат. pūnctum «укол, ужалення; крапка, пункт», і *pīсcāre «колоти, щипати, жалити, кусати» (фр. piquer «колоти; протикати, пронизувати, жалити», pique «піка, спис»), що виводиться від лат. pīсus «дятел, гриф», спорідненого з дінд. pikaḥ «індійська зозуля», прус. piclе «сірий дрізд», дісл. spǣtr «дятел», двн. свн. spёht, снн. spёcht, нвн. Specht, дат. spеtte, норв. spett(a), шв. nackspett «тс.»;
р. болг. пинце́т, бр. пінцэ́т, п. pęseta, pinceta, ч. pinseta, pinzeta, слц. pinzeta, вл. pinceta, м. пинце́та, схв. пинцèта, слн. pincéta;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пінцэ́т білоруська
пинце́т болгарська
pinceta верхньолужицька
spёht давньоверхньонімецька
pikaḥ «індійська зозуля» давньоіндійська
spǣtr «дятел» давньоісландська
spеtte датська
pūnctum «укол, ужалення; крапка, пункт» латинська
pīсus «дятел, гриф» латинська
пинце́та македонська
*pīnctiāre народнолатинська
*pūnctiāre народнолатинська
*pīсcāre «колоти, щипати, жалити, кусати» (фр. piquer «колоти; протикати, пронизувати, жалити», pique «піка, спис») народнолатинська
Specht нововерхньонімецька
spett(a) норвезька
pęseta польська
pinceta польська
piclе «сірий дрізд» прусська
пинце́т російська
пинцèта сербохорватська
spёht середньоверхньнімецька
spёcht середньонижньонімецька
pinzeta словацька
pincéta словенська
pincettе «щипці, пінцет, лещата» французька
pincer «щипати, ущемляти, стискати» французька
piquer французька
pique французька
pinseta чеська
pinzeta чеська
nackspett «тс.» шведська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України