ПІНГВІН — ЕТИМОЛОГІЯ
пінгві́н «Spheniscus Brisson» (орн.)
запозичене, можливо, через німецьке посередництво (н. Pinguin) з англійської мови;
англ. pеnguin «пінгвін», мабуть, утворене з етимологічно неясного вал. pеn (pеnn) «голова» і gwyn «білий», спорідненого з брет. gwenn, корн. guyn, дірл. find, ірл. fionn, гал. vindo- «тс.»;
первісно словом penguin називали велику гагарку (Plantus impennis), зовні дуже схожу на пінгвіна;
помилкове виведення слов’янських і західноєвропейських назв пінгвіна (СІС2 648; ССРЛЯ 9, 1197; Holub–Lyer 373; Младенов 423; Byjаклиjа 721) від лат. pinguis «товстий, жирний, гладкий»;
р. болг. пингви́н, бр. пінгві́н, п. pingwin, ч. слц. вл. pinguin, м. пингвин, схв. пѝнгвūн, слн. pingvín;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pеnguin «пінгвін» | англійська |
| пінгві́н | білоруська |
| пингви́н | болгарська |
| gwenn | бретонська |
| pеn «голова» (pеnn) | валлійська |
| gwyn «білий» | валлійська |
| pinguin | верхньолужицька |
| vindo- «тс.» | галльська |
| find | давньоірландська |
| fionn | ірландська |
| guyn | корнська |
| pinguis «товстий, жирний, гладкий» | латинська |
| пингвин | македонська |
| Pinguin | німецька |
| pingwin | польська |
| пингви́н | російська |
| пѝнгвūн | сербохорватська |
| pinguin | словацька |
| pingvín | словенська |
| pinguin | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України