ПІЛІКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пілі́кати «погано грати, терликати»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. пили́кать «терликати, погано грати (на музичному інструменті)» пов’язується з пили́ть «пиляти; терликати, погано грати (на музичному інструменті)»;
припускається також звуконаслідувальне походження (Преобр. ІІ 59);
бр. пілі́каць «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пілі́каць «тс.» | білоруська |
| пили́кать «терликати, погано грати (на музичному інструменті)» | російська |
| пили́ть «пиляти; терликати, погано грати (на музичному інструменті)» | російська |
тілі́кати (про погану гру на скрипці, гармонії)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до [тири́кати] «погано грати на скрипці», [тирири́кати] «тс.», [тирири́ри] (вигук для позначення гри на скрипці), терли́кати, тирли́кати, пілі́кати, р. пили́кать «пілікати»;
р. тили́кать, тилили́кать;
Фонетичні та словотвірні варіанти
затилі́кати
«заграти на скрипці»
тилили́чки
«тс.»
тілі́-тілі́
(вигук для позначення гри на скрипці)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пили́кать «пілікати» | російська |
| тили́кать | російська |
| тилили́кать | російська |
| тири́кати «погано грати на скрипці» | українська |
| тирири́кати «тс.» | українська |
| тирири́ри (вигук для позначення гри на скрипці) | українська |
| терли́кати | українська |
| тирли́кати | українська |
| пілі́кати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України