ПІЛЯСТРА — ЕТИМОЛОГІЯ

піля́стр «плоский, схожий на колону, виступ на поверхні стіни чи стовпа»

запозичення з французької мови;
фр. pilastre походить від іт. pilastro «тс.», що зводиться до слат. pīlastrum, утвореного додаванням суфікса -aster (від гр. -αστηρ до основи іменника pīla «стовп», який виводиться з гіпотетичного *peilā, співвідносного з оск. eh-peílatasset «засновують, підіймають, зводять, створюють». – СІС2 648; Фасмер ІІІ 262; Sł. wyr. obcych 570; Holub–Lyer 372; РЧДБЕ 557; Вуjаклиjа 720; Klein 1185, 1186; Gamillscheg 694; Dauzat 559; Walde–Hofm. II 302;
р. пиля́стра, пиля́стр, заст. пиластр, бр. піля́стра, п. ч. pilastr, п. слц. pilaster, болг. пила́стър, пила́стра, схв. пѝластер, слн. piláster;
Фонетичні та словотвірні варіанти

піля́стра «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
піля́стра білоруська
пила́стър болгарська
пила́стра болгарська
pilastro «тс.» італійська
eh-peílatasset оскська
pilastr польська
pilaster польська
пиля́стра російська
пиля́стр російська
пѝластер сербохорватська
pīlastrum середньолатинська
pīla середньолатинська
pilaster словацька
piláster словенська
pilastre французька
pilastr чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України