ПІЛЯСТРА — ЕТИМОЛОГІЯ
піля́стр «плоский, схожий на колону, виступ на поверхні стіни чи стовпа»
запозичення з французької мови;
фр. pilastre походить від іт. pilastro «тс.», що зводиться до слат. pīlastrum, утвореного додаванням суфікса -aster (від гр. -αστηρ до основи іменника pīla «стовп», який виводиться з гіпотетичного *peilā, співвідносного з оск. eh-peílatasset «засновують, підіймають, зводять, створюють». – СІС2 648; Фасмер ІІІ 262; Sł. wyr. obcych 570; Holub–Lyer 372; РЧДБЕ 557; Вуjаклиjа 720; Klein 1185, 1186; Gamillscheg 694; Dauzat 559; Walde–Hofm. II 302;
р. пиля́стра, пиля́стр, заст. пиластр, бр. піля́стра, п. ч. pilastr, п. слц. pilaster, болг. пила́стър, пила́стра, схв. пѝластер, слн. piláster;
Фонетичні та словотвірні варіанти
піля́стра
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
піля́стра | білоруська |
пила́стър | болгарська |
пила́стра | болгарська |
pilastro «тс.» | італійська |
eh-peílatasset | оскська |
pilastr | польська |
pilaster | польська |
пиля́стра | російська |
пиля́стр | російська |
пѝластер | сербохорватська |
pīlastrum | середньолатинська |
pīla | середньолатинська |
pilaster | словацька |
piláster | словенська |
pilastre | французька |
pilastr | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України