ПІЛОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
піло́т
запозичення з французької мови;
фр. pilote «лоцман, керманич; пілот, льотчик; провідник, керівник» походить від іт. pilota (piloto) «тс.», яке через іт. ст. pedota і гіпотетичне віз.-гр. *πηδώτης «рульовий, керманич» зводиться до гр. πηδόν «лопасть весла, весло», пов’язаного з πέδη «пута», πέδον «ґрунт, земля», πούς (род. в. ποδός) «нога, стопа, ступня», спорідненого з лат. pēs (род. в. pedis) «тс.», псл. podъ, укр. під «низ, западина; основа»;
р. болг. пило́т, бр. піло́т, п. ч. слц. pilot, м. пилот, схв. пѝлот, слн. pilót;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пілота́ж
піло́тка
пілотува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| піло́т | білоруська |
| пило́т | болгарська |
| *πηδώτης «рульовий, керманич» | візантійсько-грецька |
| πηδόν «лопасть весла, весло» | грецька |
| πέδη «пута» | грецька |
| πέδον «ґрунт, земля» | грецька |
| πούς «нога, стопа, ступня» | грецька |
| pilota «тс.» (piloto) | італійська |
| pedota (ст.) | італійська |
| pēs «тс.» (род. в. pedis) | латинська |
| пилот | македонська |
| pilot | польська |
| podъ | праслов’янська |
| пило́т | російська |
| пѝлот | сербохорватська |
| pilot | словацька |
| pilót | словенська |
| під «низ, западина; основа» | українська |
| pilote «лоцман, керманич; пілот, льотчик; провідник, керівник» | французька |
| pilot | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України