ПІКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пік «гостра гірська вершина; найвища точка в розвитку чогось»
фр. pic «гірська вершина» пов’язане з piquer «колоти, проколювати», що виникло з нар.-лат. *pīccāre «проколювати, протикати», похідного від *pīccus «дятел», лат. pīcus «тс.», спорідненого з дінд. pikaḥ «індійська зозуля», дісл. spǣtr «дятел», двн. свн. speht, нвн. Specht «тс.»;
запозичення з французької мови;
р. болг. пик, бр. пік, п. pik «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пік | білоруська |
пик | болгарська |
speht | давньоверхньонімецька |
pikaḥ «індійська зозуля» | давньоіндійська |
spǣtr «дятел» | давньоісландська |
pīcus «тс.» | латинська |
*pīccāre «проколювати, протикати» | народнолатинська |
*pīccus «дятел» | народнолатинська |
Specht «тс.» | нововерхньонімецька |
pik «тс.» | польська |
пик | російська |
speht | середньоверхньнімецька |
pic «гірська вершина» | французька |
piquer «колоти, проколювати» | французька |
пі́ка «довгий полегшений спис з металевим наконечником»
запозичення з французької мови;
фр. pique «піка, спис» утворене від дієслова piquer «колоти, проколювати»;
р. болг. пи́ка, бр. пі́ка, п. слц. pika, ч. píka, м. пик, схв. пи̏к «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пікува́ти
«губити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пі́ка | білоруська |
пи́ка | болгарська |
пик | македонська |
pika | польська |
пи́ка | російська |
пи̏к «тс.» | сербохорватська |
pika | словацька |
pique «піка, спис» | французька |
piquer «колоти, проколювати» | французька |
píka | чеська |
пі́ка «чорна масть у картах із зображенням наконечника списа, вино»
фр. pique «тс.» походить від pique «піка, спис»;
запозичення з французької мови;
р. болг. пи́ка, пи́ки, бр. пі́ка, пі́кі, п. ч. pik, слц. piky, схв. пи̏к, м. пик, слн. pík «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́ки
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пі́ка | білоруська |
пі́кі | білоруська |
пи́ка | болгарська |
пи́ки | болгарська |
пик | македонська |
pik | польська |
пи́ка | російська |
пи́ки | російська |
пи̏к | сербохорватська |
piky | словацька |
pík «тс.» | словенська |
pique «тс.» | французька |
pique «піка, спис» | французька |
pik | чеська |
пек «речовина, яка залишається після перегонки деревного, торф’яного або кам’яновугільного дьогтю та дистиляції жирних кислот»
запозичення з голландської мови;
гол. pek «смола», як і нвн. Pech, англ. pitch «тс.», походить від лат. pix (род. в. picis), спорідненого з гр. πίσσα, лит. pikis «тс.», стсл. пьклъ «тс.; пекло»;
р. бр. болг. пек, п. pak «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пік
«смола, якою смолять човни та канати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
pitch «тс.» | англійська |
пек | білоруська |
пек | болгарська |
pek «смола» | голландська |
πίσσα | грецька |
pix (род. в. picis) | латинська |
pikis «тс.» | литовська |
Pech | нововерхньонімецька |
pak «тс.» | польська |
пек | російська |
пьклъ «тс.; пекло» | старослов’янська |
пи́ка «велике, товсте обличчя; обличчя з надутими щоками»
пов’язання з р. пи́кать, пи́кнуть (Трубачев Этимология 1964, 133) викликає сумнів;
пов’язане чергуванням голосних з пу́кати «тріскати, лопати»;
р. [пи́ка] (з укр.), бр. [пі́ка] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пика́тий
пицу́ра
пицю́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пі́ка (з укр.) | білоруська |
пи́кать | російська |
пи́кнуть | російська |
пи́ка (з укр.) | російська |
пу́кати «тріскати, лопати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України