ПІДҐРУНТЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ґрунт «верхній шар землі; (заст.) земельний наділ; тверде дно; гірська порода; основа»
можливо, через старочеське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. Grunt «дно; земля; фундамент» споріднене з днн. дангл. grund «дно, прірва; земля, рівнина; глибина, море», гот. afgrundiþa «прірва», нвн. Grind «висип, струп», дангл. grindan «терти», лит. gréndžiu «тру», лат. frendere «дробити, молоти», гр. χραίνω «торкаюсь, намазую», χόνδρος «крупа, зерно», можливо, також псл. grǫz-, grǫęz (укр. гру́знути, гря́знути);
р. бр. грунт, п. grunt «земля; дно; фундамент», ч. слц. нл. grunt «фундамент; садиба», болг. грунд «фон при фарбуванні», грунт «тс.», схв. грунт «земельний наділ; фон при фарбуванні», слн. grùnt «земля, маєток»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безґру́нтий
«безземельний, який не має садиби»
безґрунтовний
«тс.»
безґрунто́вний
«безпідставний»
грунт
«тс.»
грунт
«земля, поле, фундамент»
(1322)
ґрунт
грунті́вка
«садиба»
ґрунті́вка
«тс. Г; жінка або дружина з земельною власністю Ж»
ґрунтови́к
«землевласник, поміщик»
грунтови́ще
«садиба»
ґрунтови́ще
«тс.»
грунто́вка
(спец.)
грунто́вний
ґрунто́вний
грунтува́ти
«стверджувати доказами; робити ґрунтовку»
ґрунтува́ти
«тс.»
грунтува́тися
«базуватися, спиратися»
обґрунтува́ти
«аргументувати»
підґру́нтя
«шар землі під ґрунтом»
приґрунто́вий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
грунт | білоруська |
грунд «фон при фарбуванні» | болгарська |
afgrundiþa «прірва» | готська |
χραίνω «торкаюсь, намазую» | грецька |
grund «дно, прірва; земля, рівнина; глибина, море» | давньоанглійська |
grindan «терти» | давньоанглійська |
grund «дно, прірва; земля, рівнина; глибина, море» | давньонижньонімецька |
frendere «дробити, молоти» | латинська |
gréndžiu «тру» | литовська |
grunt «фундамент; садиба» | нижньолужицька |
Grind «висип, струп» | нововерхньонімецька |
grunt «земля; дно; фундамент» | польська |
grǫz- | праслов’янська |
грунт | російська |
грунт «земельний наділ; фон при фарбуванні» | сербохорватська |
Grunt «дно; земля; фундамент» | середньоверхньнімецька |
grunt «фундамент; садиба» | словацька |
grùnt «земля, маєток» | словенська |
грунт «тс.» | українська |
grunt «фундамент; садиба» | чеська |
χόνδρος «крупа, зерно» | ? |
grǫęz (укр. гру́знути, гря́знути) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України