ПІДЧЕРЕВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
че́рево «живіт, утроба»
псл. *červо;
зіставляється з прус. kērmens «тіло, живіт», дісл. hǫrund «м’ясо, тіло», двн. hërdo «шкура, шкіра» (Bern. I 150–151; Trautmann 128; Specht 79);
менш обґрунтовані зіставлення з дінд. kṛ́p «форма, фігура», ав. kǝrǝfš «тіло, постать», лат. corpus «тіло, тулуб», двн. hrëf «тс.», гр. πραπίς «грудочеревна перепона» (Ernout–Meillet I 258), з гот. haírþra «нутрощі» (Trautmann 128; Meillet Études 167–168);
іє. *(s)ker- «різати; шкіра»;
р. [че́ре́во, черёво] «черево», чре́во (з цсл.), бр. чэ́рава, др. черево «живіт; шкіра з живота», п. trzewo «нутрощі», ч. střevo «кишка», слц. črevo, вл. črjewo «тс.», нл. crjowo «кишки», полаб. crevǘ «тс.; нутрощі», болг. чре́во «(заст.) кишка; черево», черво́ «кишка», м. црево «кишки», схв. цре́во «кишка», слн. črevî «тс.; нижня частина живота», стсл. чрѣво «живіт; черево»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
надчеревни́й
начере́вний
начере́вник
очере́вина
очере́вити
«вительбушити»
підочере́вина
підчере́в'я
підчере́вий
підчере́вина
підчеревни́й
підчере́вник
почере́вина
«нижня частина черева; пронос; шльондра»
почере́вниця
«кривавий пронос»
почере́вщина
«пух на череві; платня або частування повії»
черева́н
«пузань; (іхт.) гірчак, Rhodeus amarus»
черевани́стий
черева́нь
черева́нька
«вид коропа, Cyprinus amarus»
(іхт.)
черева́тець
«молюск»
черева́тий
черева́тіти
«ставати череватим; вагітніти»
черева́тки
«гриби гастероміцети, Gasteromycetales»
(бот.)
черева́ч
«пузань; пуголовок»
череви́на
«живіт»
череві́й
«пузань»
чере́вни́й
черево
череву́га
«череван; череванька»
(іхт.)
череву́ля
«пузань»
череву́ха
«черевуга»
(іхт.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kǝrǝfš «тіло, постать» | авестійська |
| чэ́рава | білоруська |
| чре́во «(заст.) кишка; черево» | болгарська |
| črjewo «тс.» | верхньолужицька |
| haírþra «нутрощі» | готська |
| πραπίς «грудочеревна перепона» | грецька |
| hërdo «шкура, шкіра» | давньоверхньонімецька |
| hrëf «тс.» | давньоверхньонімецька |
| kṛ́p «форма, фігура» | давньоіндійська |
| hǫrund «м’ясо, тіло» | давньоісландська |
| черево «живіт; шкіра з живота» | давньоруська |
| *(s)ker- «різати; шкіра» | індоєвропейська |
| corpus «тіло, тулуб» | латинська |
| црево «кишки» | македонська |
| crjowo «кишки» | нижньолужицька |
| crevǘ «тс.; нутрощі» | полабська |
| trzewo «нутрощі» | польська |
| *červо | праслов’янська |
| kērmens «тіло, живіт» | прусська |
| че́ре́во | російська |
| цре́во «кишка» | сербохорватська |
| črevo | словацька |
| črevî «тс.; нижня частина живота» | словенська |
| чрѣво «живіт; черево» | старослов’янська |
| черёво «черево» | українська |
| чре́во (з цсл.) | українська |
| черво́ «кишка» | українська |
| střevo «кишка» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України