ПІДТЮПЦЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ

тю́пати «бігти дрібною риссю; швидко йти або повільно бігти; йти повільно, плентатися»

афективне звуконаслідувальне утворення, пов’язане з ту́пати;
пом’якшення початкового приголосного, на думку Махека, відображає «дрібність» дії;
білоруські форми зіставляються з лит. čiupénti «повільно йти»;
бр. цю́паць «боязливо ступати (про дітей); падати задом (про дітей); повільно йти», цю́пацца «падати; повільно працювати», [цю́піць] «кришити», цюп (вигук, що спонукає дитину ходити), цю́пка «дитина, що починає ходити», п. ciupać «злегка ударяти, дрібно сікти», ч. [t’upat] «дрібно сікти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

натю́пати «набігати, дістати»
пі́дтюпки
підтю́пувати «рухатися підтюпцем, підбігцем»
пі́дтюпцем
тюп (виг.)
тюп-тюп
тюпака́ «підбігцем»
тюпако́м «тс.»
тюпа́чити
тюпа́шити «тс.»
тю́пки «нешвидким бігом, дрібною риссю»
тюпори́ти «плентатися»
тюпоті́ти «швидко йти Г; дріботіти Нед»
тю́пце́м «тс.»
тюпцювати
тюпцяти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цю́паць «боязливо ступати (про дітей); падати задом (про дітей); повільно йти» білоруська
цю́пацца «падати; повільно працювати» білоруська
цю́піць «кришити» білоруська
цюп (вигук, що спонукає дитину ходити) білоруська
цю́пка «дитина, що починає ходити» білоруська
čiupénti «повільно йти» литовська
ciupać «злегка ударяти, дрібно сікти» польська
ту́пати українська
t'upat «дрібно сікти» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України