ПІГАНИСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

пов’язане з р. пе́гий «рябий, плямистий», др. пѣгый «двокольоровий, плямистий», п. piegi «веснянки», ч. piha «веснянка», слц. peha, вл. piha, нл. pěga, болг. [пе́га], схв. пе̏га «тс.», пе̏гав, пе̏гаст «плямистий, веснянкуватий», слн. péga «пляма, веснянка», що зводяться до псл. pěgъ «строкатий»;

іє. *poig-/peik-;

р. [пега́ный] «строкатий, плямистий»;

запозичення з польської мови;

п. pantarka «цесарка» походить від фр. pintadе «тс.», яке зводиться до порт. pintado «мальований, строкатий, плямистий, крапчастий», пов’язаного з pintar «фарбувати, малювати, розписувати», що походить від лат. pingo «малюю», спорідненого з дінд. piŋktē «малює», pingaḥ «рудуватий, коричнюватий», pingalaḥ «тс.», гр. πίγγαλος «ящірка», псл. pěgъ «плямистий», укр. [піга́нистий] «плямистий»;

запозичення з англійської мови;

англ. pint «пінта», сангл. pintе виводиться від фр. ст. pintе «тс.», що походить, як і пров. ст. ісп. іт. pinta «тс.», від нар.-лат. *pinсta, слат. pin(с)ta, лат. piсta «прикрашена», форми жін. р. дієприкметника pictus «прикрашений, витончений, гарний; порожній» від дієслова pingere «писати фарбами, малювати; розписувати», спорідненого з псл. pěgъ «різнокольоровий, строкатий», укр. [піга́ни́стий] «тс.»;

р. болг. пи́нта, бр. пі́нта, п. ч. слц. pinta, схв. пи̑нта, слн. pínt(a);