ПІАНІЗМ — ЕТИМОЛОГІЯ
піа́но «тихо» (муз.)
запозичення з італійської мови;
іт. piano «повільно, гладко; тихо, піано» походить від лат. plānus «плоский, рівний; ясний, зрозумілий»;
р. болг. пиа́но, пиани́но, бр. пія́на, п. ч. piano, pianino, слц. piano, pianíno, вл. piano, м. пиjа́но «піаніно», схв. пиjа́но, слн. piáno, pianíno;
Фонетичні та словотвірні варіанти
піані́зм
«характерні риси фортепіанної музики»
піані́но
піані́новий
піані́симо
«дуже тихо»
піані́ст
піаністи́чний
«властивий піанізмові»
піано́ла
«пристрій для автоматичної гри на фортепіано»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пія́на | білоруська |
| пиа́но | болгарська |
| пиани́но | болгарська |
| piano | верхньолужицька |
| piano «повільно, гладко; тихо, піано» | італійська |
| plānus «плоский, рівний; ясний, зрозумілий» | латинська |
| пиjа́но «піаніно» | македонська |
| piano | польська |
| pianino | польська |
| пиа́но | російська |
| пиани́но | російська |
| пиjа́но | сербохорватська |
| piano | словацька |
| pianíno | словацька |
| piáno | словенська |
| pianíno | словенська |
| piano | чеська |
| pianino | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України