ПЯТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
бри́та «полотнище; штука полотна у три пілки Пі»
запозичено, мабуть, через польське посередництво з німецької мови;
н. Bréite «ширина тканини; полотнище» пов’язане з breit «широкий», свн. двн. breit, днн. дфриз. brēd, гол. breed, дангл. brād, англ. broad, дісл. brẹiðr, гот. braiþs «тс.», дальші етимологічні зв’язки яких залишаються неясними;
п. bryt «полотнище, пілка; ширина тканини, сукна, землі», [bret, bryta, breta] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брит
«пілка»
пять
()(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| broad | англійська |
| breed | голландська |
| braiþs «тс.» | готська |
| brād | давньоанглійська |
| breit | давньоверхньонімецька |
| brẹiðr | давньоісландська |
| brēd | давньонижньонімецька |
| brēd | давньофризька |
| Bréite «ширина тканини; полотнище» | німецька |
| bryt «полотнище, пілка; ширина тканини, сукна, землі» | польська |
| breit | середньоверхньнімецька |
| bret «тс.» | українська |
| bryta «тс.» | українська |
| breta «тс.» | українська |
| breit «широкий» | ? |
п'ять
псл. pętь, похідне від pętъ «п’ятий»;
споріднене з лит. pеnkì «п’ять», peñktas «п’ятий», лтс. pìeci «п’ять», гот. двн. fimf, нвн. fünf, англ. five, дірл. cóic «тс.», cóiced «п’ятий», гол. pempe «п’ять», лат. quīnque «тс.», quīntus «п’ятий», гр. πέντε «п’ять», πέμπτος «п’ятий», алб. pesë «п’ять», вірм. hing, дінд. páñca, pañktíḥ «тс.», pañcatháḥ «п’ятий», ав. panča «п’ять», тох. А päñ «тс.», pant «п’ятий», В piś «п’ять», рiñkte «п’ятий»;
іє. *penku̯e «п’ять», *penku̯tos «п’ятий»;
р. пять, бр. пяць, др. пять, п. pięć, ч. pět, слц. pät’, вл. pjeć, нл. pěś, полаб. pąt, болг. пет, м. пет, [пент], схв. пе̑т, слн. pét, стсл. пѧть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
п'ята́к
п'ятачо́к
«п’ятаки»
п'ята́шний
«вартий п’ятака»
п'ятери́к
«міра або предмет з п’яти частин; п’ятикінна упряжка»
п'ятери́ця
«ляпас»
п'я́те́ро
п'я́тий
п'яти́на
«п’ята частина»
п'яті́рка
п'ятірни́й
п'ятірня́
п'яті́рочник
п'я́тка
п'я́ток
«п’ятка (гроші)»
п'я́туха
«гречка, посіяна на п’ятий тиждень після Світлої неділі»
п'ятчи́на
«п’ять карбованців»
петере́нка
«дитяча іграшка»
петерня́
«копа, що складається з 50 снопів; п’ять пальців руки»
петечо́к
«місце для смолокуріння»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| panča «п’ять» | авестійська |
| pesë «п’ять» | албанська |
| five | англійська |
| пяць | білоруська |
| пет | болгарська |
| pjeć | верхньолужицька |
| hing | вірменська |
| pempe «п’ять» | голландська |
| fimf | готська |
| πέντε «п’ять» | грецька |
| πέμπτος «п’ятий» | грецька |
| fimf | давньоверхньонімецька |
| páñca | давньоіндійська |
| pañktíḥ «тс.» | давньоіндійська |
| pañcatháḥ «п’ятий» | давньоіндійська |
| cóic «тс.» | давньоірландська |
| cóiced «п’ятий» | давньоірландська |
| пять | давньоруська |
| *penku̯e «п’ять» | індоєвропейська |
| *penku̯tos «п’ятий» | індоєвропейська |
| quīnque «тс.» | латинська |
| quīntus «п’ятий» | латинська |
| pìeci «п’ять» | латиська |
| pеnkì «п’ять» | литовська |
| peñktas «п’ятий» | литовська |
| пет | македонська |
| пент | македонська |
| pěś | нижньолужицька |
| fünf | нововерхньонімецька |
| pąt | полабська |
| pięć | польська |
| pętь | праслов’янська |
| pętъ «п’ятий» | праслов’янська |
| пять | російська |
| пе̑т | сербохорватська |
| pät' | словацька |
| pét | словенська |
| пѧть | старослов’янська |
| päñ «тс.» | тохарська А |
| pant «п’ятий» | тохарська А |
| piś «п’ять» | тохарська В |
| рiñkte «п’ятий» | тохарська В |
| pět | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України