ПШОНО — ЕТИМОЛОГІЯ

споріднене з дінд. piṣṭám «борошно», piṣṭáḥ «товчений», прус. sompisinis «хліб з борошна грубого помелу»;

назва зумовлена тим, що для одержання пшона необхідно обтовкти зерна проса;

псл. pьšeno, субстантивований дієприкметник (чол. р. *pьšenъ) від pьxati «товкти»;

р. пшено́, бр. пшано́, др. пьшено, п. pszono, ч. pšano, pšeno, слц. pšeno, схв. пше́на, ше́на «вид конюшини», слн. pšêno «очищене зерно, пшоно», стсл. пьшено;

результат видозміни форми пшоно́, можливо, викликаної впливом слова бо́рошно́;

зіставляється також з назвою іншого виду пшениці [су́пшен] «спельта» (ВеЛ 464);

очевидно, запозичення з польської мови;

п. samopsza, як і ч. samopšе «тс.», утворено з основ займенника sam і дієслова pchać, ч. pchàti «пхати», первісно «оббивати, очищати від луски», до якого зводяться і слова пшоно́, пшени́ця;

початкове значення назви не зовсім ясне, можливо, «злак, що сам (легко) облущується» (Machek Jm. rostl. 285);

пов’язане з пшени́ця, пшоно́, що походять від дієприкметника *pьšenъ «товчений», утвореного від дієслова pьxati «товкти, пхати»;

назви зумовлені придатністю кукурудзи в їжу, а також схожістю стебла і суцвіття кукурудзи до проса, а зерна деяких сортів кукурудзи до зерна пшениці;

похідні утворення від пшени́ця, пшоно́;

р. [пшени́чка] «кукурудза», п. pszenica turecka «кукурудза»;

назви, пов’язані з пшоно́, пшени́ця;

первісно так були названі заяча салата і рястка зонтична за ознакою придатності в їжу їх бульб (цибулинок);

на інші рослини ці назви перенесено за зовнішньою схожістю (напр. проліски дволистої до рястки зонтичної) або ще за якимись ознаками;

п. pszonka «заяча салата», pszeniec «перестріч, Melampyrum L.», ч. pšenička «тс.»;