ПХИНЬКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
фли́нькати «плакати»
не зовсім ясне;
можливо, звукообразне утворення;
до словотвору пор. пхи́нькати, три́нькати і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти
флі́нькати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пхи́нькати | українська |
| три́нькати | українська |
ква́нькати «набридливо плакати, скиглити»
афективне утворення, паралельне до пхи́нькати «тихо плакати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ква́нька
«скиглій»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пхи́нькати «тихо плакати» | ? |
кві́нкати «плакати, пхинькати»
результат контамінації форм [кві́кати] «вищати» і пхи́нькати «пхикати, плакати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кві́кати «вищати» | ? |
| пхи́нькати «пхикати, плакати» | ? |
пхи́кати «рюмсати» (про дитину)
звуконаслідувальне утворення;
Фонетичні та словотвірні варіанти
попхе́нькати
псти́нькати
«тс.»
пхи́нькати
финкати
«схлипувати»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України