ПУЧИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
пучи́на
запозичене, можливо, через російське і давньоруське посередництво, зі старослов’янської мови;
стсл. пѫчина «море, відкрите море» споріднене з схв. пу̏котина «тріщина», слн. póka «тріск, щілина, тріщина», укр. пу́кати «тріскатися»;
спроба пов’язати з дінд. páñkaḥ «мул, болото», гот. fani «мул», двн. fenna «болото», прус. pannean, гол. ana «тс.» (Uhlenbeck 151) викликає сумнів;
р. пучи́на, др. пучина «море; затока; пучина; простір; невичерпне джерело; дно корабля»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ana «тс.» | голландська |
| fani «мул» | готська |
| fenna «болото» | давньоверхньонімецька |
| páñkaḥ «мул, болото» | давньоіндійська |
| пучина «море; затока; пучина; простір; невичерпне джерело; дно корабля» | давньоруська |
| pannean | прусська |
| пучи́на | російська |
| пу̏котина «тріщина» | сербохорватська |
| póka «тріск, щілина, тріщина» | словенська |
| пѫчина «море, відкрите море» | старослов’янська |
| пу́кати «тріскатися» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України