ПУХНАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
пух «дрібне пір’я і т. д.; [(бот.) пухівка піхвова, Eriophorum vaginatum L. Mak]»
псл. puхъ (‹*pous-);
споріднене з лит. [paustìs] «волосся тварин»;
іє. *peus-, похідне від *peu- (*pu-) «подув, подих»;
спроби пов’язання з ч. [kvap] «пух» (Machek ESJČ 497), як і з дінд. púcchaḥ «хвіст», ав. pusa- «коса», гот. fauhō «лисиця», двн. fuhs, нвн. Fuchs «тс.» (Uhlenbeck 168; Mayrhofer II 298; Kluge–Mitzka 222), недостатньо обґрунтовані;
р. бр. болг. пух, др. пухъ, п. puch, ч. puch «пух; сморід», слц. puch «сморід», вл. puch «м’яч», нл. puch «глибоке зітхання», схв. пу̏ха «прищ», слн. púh «подув; пух, пушок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опу́шення
о́пушець
«корона волосся»
опуши́ти
опуши́тися
о́пу́шка
«хутрова обшивка»
опу́шник
«тс.»
підпу́шувальний
пуха́ч
«гнилий стрижень дерева»
пухачі́на
«заболонь (під корою дерева)»
пухівка
«гага, Somateria molissima L.»
(орн.)
пухі́вка
«котики, Eriophorum L.»
(бот.)
пухке́ник
«пампушка»
пухки́й
пухкі́шати
пухла́тий
«пухнатий»
пухна́вий
пухна́стий
пухна́тий
пухови́к
пухови́ця
«пуховик»
пуховки
«пухівка піхвова»
(бот.)
пуховник
«вид кендиря, Apocynum venetum L.; жовтозілля, Senecio jacobaea L.»
(бот.)
пухте́лик
«тс.»
пушан
«шавлія ефіопська, Salvia aethiopis L.»
(бот.)
пуши́нка
пуши́стий
пуши́ти
пуші́ння
пушниця
«Byssus Humb.»
(бот.)
пушо́к
«малий пух; м’яка щіточка для пудрення, [(бот.) пухівка піхвова Mak]»
розпу́шник
розпу́шувальний
розпу́шувач
спухковаті́лий
«пухкий»
спухні́ти
«стати пухким»
спу́хченє
«розпушення»
спу́шений
спуші́лий
«розпушений»
(про землю)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pusa- «коса» | авестійська |
| пух | білоруська |
| пух | болгарська |
| puch «м’яч» | верхньолужицька |
| fauhō «лисиця» | готська |
| fuhs | давньоверхньонімецька |
| púcchaḥ «хвіст» | давньоіндійська |
| пухъ | давньоруська |
| *peus- | індоєвропейська |
| *peu- «подув, подих» (*pu-) | індоєвропейська |
| paustìs «волосся тварин» | литовська |
| puch «глибоке зітхання» | нижньолужицька |
| Fuchs «тс.» | нововерхньонімецька |
| puch | польська |
| puхъ (‹*pous-) | праслов’янська |
| пух | російська |
| пу̏ха «прищ» | сербохорватська |
| puch «сморід» | словацька |
| púh «подув; пух, пушок» | словенська |
| kvap «пух» | чеська |
| puch «пух; сморід» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України