ПУХИРНИКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

пухи́р «наповнене рідиною хворобливе здуття на шкірі; пузир; міхур»

псл. puxyrь, puxоrь, утворене за допомогою суфіксів -yrь, -orь від основи дієслова puxnǫti «пухнути»;
пор. як словотворчі паралелі пузи́р, [міхи́р] «міхур», утворені від пу́зо, міх;
п. pęcherz «пузир, міхур; пухир; булька», ч. puchýř «пузир, міхур», слц. puchor «пташиний шлунок», вл. pucheŕ «пузир, пухир», нл. puchoŕ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

піху́р
пухири́стий
пухи́рник «вид водяної рослини, Utricularia L.» (бот.)
пухирнико́ві
пухирча́стий
пухи́рчатий
пухиря́
пухі́р
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pucheŕ «пузир, пухир» верхньолужицька
puchoŕ «тс.» нижньолужицька
pęcherz «пузир, міхур; пухир; булька» польська
puxyrь праслов’янська
puxоrь праслов’янська
puxnǫti «пухнути» праслов’янська
puchor «пташиний шлунок» словацька
міхи́р «міхур» українська
пу́зо українська
міх українська
puchýř «пузир, міхур» чеська

піхурка «гриб порхавка, Lycoperdon Tourn.» (бот.)

похідні утворення від [піху́р] «пузир, пухир»;
назви рослин зумовлені зовнішньою подібністю їхніх плодів чи загальної будови до пухиря;
пор. інші назви фізаліса – [міхурниця звичайна, пузируха, міхурка, мохунка], пузирника – [пузирчатка, пухирник, міхурник, міхуринка, мошоночник звичайний], порхавки – [міхунка];
Фонетичні та словотвірні варіанти

піхурник «вид пузирника, Colutea arborescens L.»
піху́рниця «фізаліс, Physalis Alkekengi L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
піху́р «пузир, пухир» українська
пузирчатка українська
пухирник українська
міхурник українська
міхуринка українська
міхунка українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України