ПУРИТАНИН — ЕТИМОЛОГІЯ
пурита́нин
запозичення з англійської мови;
англ. puritan «пуританин; святенник» утворене від пізньолат. pūritās «чистість», пов’язаного з лат. pūrus «чистий, простий»;
р. пурита́нин, бр. пурыта́нін, п. purytanin, ч. слц. puritán, болг. пурита́н(ин), м. пурита́н(ец), схв. пурита́нац, слн. puritánec;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пуритані́зм
пурита́нство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| puritan «пуританин; святенник» | англійська |
| пурыта́нін | білоруська |
| пурита́н(ин) | болгарська |
| pūrus «чистий, простий» | латинська |
| пурита́н(ец) | македонська |
| pūritās «чистість» | пізньолатинська |
| purytanin | польська |
| пурита́нин | російська |
| пурита́нац | сербохорватська |
| puritán | словацька |
| puritánec | словенська |
| puritán | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України