ПУРГА — ЕТИМОЛОГІЯ
пурга́ «завірюха»
запозичення з російської мови;
р. пу́рга́ походить від фін. purku або карел. purgu, які зіставляються з хант. purke «дим», porkì «заметіль», манс. pārq, poarqa, мар. purγǝz «тс.», комі пурко̋дны «хурделити», мар. purγà «дути»;
бр. пурга́, п. ч. слц. purga;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пурґа́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пурга́ | білоруська |
| purgu | карельська |
| пурко̋дны «хурделити» | комі-зирянська |
| pārq | мансійська |
| poarqa | мансійська |
| purγǝz «тс.» | марійська |
| purγà «дути» | марійська |
| purga | польська |
| пу́рга́ | російська |
| purga | словацька |
| purku | фінська |
| purke «дим» | хантийська |
| porkì «заметіль» | хантийська |
| purga | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України