ПУПКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пу́пка «лялечка комахи»
нвн. Púppe «лялька; (зоол.) лялечка» походить від лат. pūpa «лялька, дівчинка», пов’язаного з pūpus «хлопчик», етимологічно неясним;
запозичення з німецької мови;
п. pupka «лялька»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pūpa «лялька, дівчинка» | латинська |
| pūpus «хлопчик» | латинська |
| Púppe «лялька; (зоол.) лялечка» | нововерхньонімецька |
| pupka «лялька» | польська |
ба́бка «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg. Mak; насіння кульбаби НЗ УжДУ 26» (бот.)
паралелізм фонетичних варіантів основи *bab-: *pap- «набрякати» припускається вже для індоєвропейської прамови (Pokorny 91);
з одного боку, може бути пов’язане з бр. [папка] «кульбаба», [папкі, пупок] «тс.», [папаўка] «жовтило», [пупаўка, пупкі], р. пупа́вка, укр. [пупки] «тс.», пу́п’нок;
не зовсім ясне;
назви могли стосуватися зовнішнього вигляду квіткових пуп’янків рослин або кулястої форми відцвілого суцвіття кульбаби;
з другого боку, нвн. [Alte Weibertreu] «кульбаба», [Grossmutters Nachtfunzla] «тс.» підтримують припущення про зв’язок з ба́ба «стара жінка; знахарка» (Краўчук Белар. лінгв. 1974/6, 65);
схв. [баба марта] «кульбаба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бабки
«кульбаба; жовтило, Anthemis tinctoria L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| папка «кульбаба» | білоруська |
| папкі «тс.» | білоруська |
| пупок «тс.» | білоруська |
| папаўка «жовтило» | білоруська |
| пупаўка | білоруська |
| пупкі | білоруська |
| Alte Weibertreu «кульбаба» | нововерхньонімецька |
| Grossmutters Nachtfunzla «тс.» | нововерхньонімецька |
| *pap- «набрякати» | праслов’янська |
| *bab- | праслов’янська |
| пупа́вка | російська |
| баба марта «кульбаба» | сербохорватська |
| пупки «тс.» | українська |
| пу́п'янок | українська |
| ба́ба «стара жінка; знахарка» | українська |
попа́ва «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg.» (бот.)
очевидно, запозичення з польської мови;
п. [pąpawa, pępawa, papawa] «тс.» зводиться до виразу ст. popowa główka «тс.», букв. «попова голівка», утвореного за схожістю оголеної голівки кульбаби (після того як з неї облетить насіння) до поголеної голови ксьондза;
зведення [купа́ва] «кульбаба», [купа́ла] «тс.» в одній статті з [купава] «латаття» (ЕСУМ ІІІ 144) потребує уточнення;
бр. [папок, пупок], ч. pampeliška, [pupava], слц. púpava, [pumpava] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
купа́ва
купа́ла
«тс.»
помпава
попове гуменце
пупава
пупова
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| папок | білоруська |
| пупок | білоруська |
| pąpawa, pępawa, papawa «тс.» | польська |
| púpava | словацька |
| pumpava «тс.» | словацька |
| купа́ва «кульбаба» | українська |
| купа́ла «тс.» | українська |
| купава «латаття» | українська |
| pampeliška | чеська |
| pupava | чеська |
по́пки «конюшина, Trifolium pratense L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з первісним *пупо́к (*пу́пик, похідним від пуп) «пуп’янок», не збереженим, але колись наявним в українських говірках (пор. р. [пупо́к] «пуп’янок, зародок, брунька на рослинах»);
назва зумовлена виглядом квітів конюшини, що нагадують пуп’янки інших рослин;
зміна форми (заміна у на о), очевидно, пояснюється гіперичним сприйняттям ненаголошеного у як первісного о (пупо́к як *попо́к, звідки по́пки);
р. [попки́] «пухівка, Eriophorum angustifolium Rоth.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́пики
«калюжниця болотна, Caltha palustris L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пупо́к | російська |
| попки́ «пухівка, Eriophorum angustifolium Rоth.» | російська |
| *пупо́к «пуп’янок» (*пу́пик, похідним від пуп) | українська |
пувка «кульбаба, Taraxacum L. Нед, Маk; скереда, Crepis L. тж» (бот.)
очевидно, результат видозміни незасвідченого в цьому значенні [пупавка] («ромен; жовтило») або *пупка, пов’язаного з [пупок] «брунька», [пупава] «кульбаба» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пупавка («ромен; жовтило») | українська |
| пупок «брунька» | українська |
| пупава «кульбаба» | українська |
пуп «кругла заглибина або випуклість на животі»
іє. *p(h)omp-/pemp- «набухати»;
споріднене з лит. pam̃pti «розбухати», pamplỹs «курдупель; черевань», pùmpa «головка; латаття», pum̃puras (pumpurỹs) «брунька», лтс. pàmpt «пухнути, розбухати», pèmpis «товстун», можливо, лат. pampinus «новий виноградний пагін; вусик повзучих рослин», дісл. fimbul- «великий», fífl «простак; велетень», а також гр. πομφός (πομφόλυξ) «пузир»;
псл. pǫpъ;
припускаючи чергування приголосних, дехто з дослідників (Ernout–Meillet 171; Pedersen Kelt. Gr. I 187; Machek ESJČ 500; Frisk II 503) додає лит. bámba «пуп», bam̃balas «карапуз», що не завжди знаходить підтримку (Fraenkel 33; Boisacq 765);
р. бр. пуп, др. пупъ, п. pępek «пуп; шлунок свійської птиці», ч. pupek, слц. pupok, вл. нл. pup «пуп; пуп’янок; горб», полаб. pǫp «пуп; горб», болг. пъп, м. пупка «брунька; священний хлібець на поминках», пупчи «випинає», схв. пу̑п «пуп; брунька, бутон», пу̏пак «пуп», пу̀пак «брунька, бутон», слн. pópek, стсл. пѫпъ «незрілий плід»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опу́пок
«зав’язь плода»
поп'я́ночка
пуп'яжа
«пуп’янок»
пу́п'янок
«бутон, брунька; зав’язь огірків, маленький огірочок»
пу́п'ях
«брунька»
пу́п'яшок
«пуп’янок»
пу́пах
«брунька»
пу́пель
«пуп’янок»
пупе́ць
«малий пуп; [пташиний шлунок; пуповина; частина коси (знаряддя)]»
пу́пець
«пуп, пуповина; кнопка у скрипки»
пу́пи
«вид булочок»
пу́пінок
«пуп’янок»
пу́пка
«пупок»
пупкова́тий
пупкува́ння
пупли́нець
«пагін, черенок»
пу́плишок
«пуп’янок»
пу́плішок
пу́плянок
пу́пля́ночок
пу́пля́х
пупня́к
«тс.»
пупови́на
пуповни́че
«хвороба пупка у немовлят»
пу́по́к
«маленький пуп; пташиний шлунок Г, Нед; [пуп’янок]»
пу́пці
«вид булочок»
пу́пче
«пуп’янки»
(зб.)
пу́пчик
«пупок; [пуп’янок; вид узору на вишивці]»
спу́пку
«з дитинства»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуп | білоруська |
| пъп | болгарська |
| pup «пуп; пуп’янок; горб» | верхньолужицька |
| πομφός «пузир» (πομφόλυξ) | грецька |
| fimbul- «великий» | давньоісландська |
| fífl «простак; велетень» | давньоісландська |
| пупъ | давньоруська |
| *p(h)omp-/pemp- «набухати» | індоєвропейська |
| pampinus «новий виноградний пагін; вусик повзучих рослин» | латинська |
| pàmpt «пухнути, розбухати» | латиська |
| pèmpis «товстун» | латиська |
| pam̃pti «розбухати» | литовська |
| pamplỹs «курдупель; черевань» | литовська |
| pùmpa «головка; латаття» | литовська |
| pum̃puras | литовська |
| pum̃puras | литовська |
| bámba «пуп» | литовська |
| bam̃balas «карапуз» | литовська |
| пупка «брунька; священний хлібець на поминках» | македонська |
| пупчи «випинає» | македонська |
| pup «пуп; пуп’янок; горб» | нижньолужицька |
| pǫp «пуп; горб» | полабська |
| pępek «пуп; шлунок свійської птиці» | польська |
| pǫpъ | праслов’янська |
| пуп | російська |
| пу̑п «пуп; брунька, бутон» | сербохорватська |
| пу̏пак «пуп» | сербохорватська |
| пу̀пак «брунька, бутон» | сербохорватська |
| pupok | словацька |
| pópek | словенська |
| пѫпъ «незрілий плід» | старослов’янська |
| pupek | чеська |
пупавка «ромен, Anthemis L.; роман, Anthemis ruthenica MB.; жовтило, Anthemis tinctoria L.» (бот.)
назва зумовлена тим, що квітки цієї рослини мають випуклу форму, яка підкреслюється відігнутими вниз пелюстками і нагадує пуп;
похідне утворення від пуп;
р. пупа́вка «ромен, жовтило», пупа́вник, бр. пупо́к, [пупаўка, папаўка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пупавник
«піретрум, Chrysanthemum (Pyretrum) corymbosum L.»
пуповник
«жовтило»
(жовтий)] Маk
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пупо́к | білоруська |
| пупаўка | білоруська |
| папаўка «тс.» | білоруська |
| пупа́вка «ромен, жовтило» | російська |
| пупа́вник | російська |
| пуп | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України