ПУПКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

пу́пка «лялечка комахи»

нвн. Púppe «лялька; (зоол.) лялечка» походить від лат. pūpa «лялька, дівчинка», пов’язаного з pūpus «хлопчик», етимологічно неясним;
запозичення з німецької мови;
п. pupka «лялька»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pūpa «лялька, дівчинка» латинська
pūpus «хлопчик» латинська
Púppe «лялька; (зоол.) лялечка» нововерхньонімецька
pupka «лялька» польська

ба́бка «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg. Mak; насіння кульбаби НЗ УжДУ 26» (бот.)

паралелізм фонетичних варіантів основи *bab-: *pap- «набрякати» припускається вже для індоєвропейської прамови (Pokorny 91);
з одного боку, може бути пов’язане з бр. [папка] «кульбаба», [папкі, пупок] «тс.», [папаўка] «жовтило», [пупаўка, пупкі], р. пупа́вка, укр. [пупки] «тс.», пу́п’нок;
не зовсім ясне;
назви могли стосуватися зовнішнього вигляду квіткових пуп’янків рослин або кулястої форми відцвілого суцвіття кульбаби;
з другого боку, нвн. [Alte Weibertreu] «кульбаба», [Grossmutters Nachtfunzla] «тс.» підтримують припущення про зв’язок з ба́ба «стара жінка; знахарка» (Краўчук Белар. лінгв. 1974/6, 65);
схв. [баба марта] «кульбаба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабки «кульбаба; жовтило, Anthemis tinctoria L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
папка «кульбаба» білоруська
папкі «тс.» білоруська
пупок «тс.» білоруська
папаўка «жовтило» білоруська
пупаўка білоруська
пупкі білоруська
Alte Weibertreu «кульбаба» нововерхньонімецька
Grossmutters Nachtfunzla «тс.» нововерхньонімецька
*pap- «набрякати» праслов’янська
*bab- праслов’янська
пупа́вка російська
баба марта «кульбаба» сербохорватська
пупки «тс.» українська
пу́п'янок українська
ба́ба «стара жінка; знахарка» українська

попа́ва «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg.» (бот.)

очевидно, запозичення з польської мови;
п. [pąpawa, pępawa, papawa] «тс.» зводиться до виразу ст. popowa główka «тс.», букв. «попова голівка», утвореного за схожістю оголеної голівки кульбаби (після того як з неї облетить насіння) до поголеної голови ксьондза;
зведення [купа́ва] «кульбаба», [купа́ла] «тс.» в одній статті з [купава] «латаття» (ЕСУМ ІІІ 144) потребує уточнення;
бр. [папок, пупок], ч. pampeliška, [pupava], слц. púpava, [pumpava] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

купа́ва
купа́ла «тс.»
помпава
попове гуменце
пупава
пупова
Етимологічні відповідники

Слово Мова
папок білоруська
пупок білоруська
pąpawa, pępawa, papawa «тс.» польська
púpava словацька
pumpava «тс.» словацька
купа́ва «кульбаба» українська
купа́ла «тс.» українська
купава «латаття» українська
pampeliška чеська
pupava чеська

по́пки «конюшина, Trifolium pratense L.» (бот.)

очевидно, пов’язане з первісним *пупо́к (*пу́пик, похідним від пуп) «пуп’янок», не збереженим, але колись наявним в українських говірках (пор. р. [пупо́к] «пуп’янок, зародок, брунька на рослинах»);
назва зумовлена виглядом квітів конюшини, що нагадують пуп’янки інших рослин;
зміна форми (заміна у на о), очевидно, пояснюється гіперичним сприйняттям ненаголошеного у як первісного о (пупо́к як *попо́к, звідки по́пки);
р. [попки́] «пухівка, Eriophorum angustifolium Rоth.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́пики «калюжниця болотна, Caltha palustris L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пупо́к російська
попки́ «пухівка, Eriophorum angustifolium Rоth.» російська
*пупо́к «пуп’янок» (*пу́пик, похідним від пуп) українська

пувка «кульбаба, Taraxacum L. Нед, Маk; скереда, Crepis L. тж» (бот.)

очевидно, результат видозміни незасвідченого в цьому значенні [пупавка] («ромен; жовтило») або *пупка, пов’язаного з [пупок] «брунька», [пупава] «кульбаба» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пупавка («ромен; жовтило») українська
пупок «брунька» українська
пупава «кульбаба» українська

пуп «кругла заглибина або випуклість на животі»

іє. *p(h)omp-/pemp- «набухати»;
споріднене з лит. pam̃pti «розбухати», pamplỹs «курдупель; черевань», pùmpa «головка; латаття», pum̃puras (pumpurỹs) «брунька», лтс. pàmpt «пухнути, розбухати», pèmpis «товстун», можливо, лат. pampinus «новий виноградний пагін; вусик повзучих рослин», дісл. fimbul- «великий», fífl «простак; велетень», а також гр. πομφός (πομφόλυξ) «пузир»;
псл. pǫpъ;
припускаючи чергування приголосних, дехто з дослідників (Ernout–Meillet 171; Pedersen Kelt. Gr. I 187; Machek ESJČ 500; Frisk II 503) додає лит. bámba «пуп», bam̃balas «карапуз», що не завжди знаходить підтримку (Fraenkel 33; Boisacq 765);
р. бр. пуп, др. пупъ, п. pępek «пуп; шлунок свійської птиці», ч. pupek, слц. pupok, вл. нл. pup «пуп; пуп’янок; горб», полаб. pǫp «пуп; горб», болг. пъп, м. пупка «брунька; священний хлібець на поминках», пупчи «випинає», схв. пу̑п «пуп; брунька, бутон», пу̏пак «пуп», пу̀пак «брунька, бутон», слн. pópek, стсл. пѫпъ «незрілий плід»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опу́пок «зав’язь плода»
поп'я́ночка
пуп'яжа «пуп’янок»
пу́п'янок «бутон, брунька; зав’язь огірків, маленький огірочок»
пу́п'ях «брунька»
пу́п'яшок «пуп’янок»
пу́пах «брунька»
пу́пель «пуп’янок»
пупе́ць «малий пуп; [пташиний шлунок; пуповина; частина коси (знаряддя)]»
пу́пець «пуп, пуповина; кнопка у скрипки»
пу́пи «вид булочок»
пу́пінок «пуп’янок»
пу́пка «пупок»
пупкова́тий
пупкува́ння
пупли́нець «пагін, черенок»
пу́плишок «пуп’янок»
пу́плішок
пу́плянок
пу́пля́ночок
пу́пля́х
пупня́к «тс.»
пупови́на
пуповни́че «хвороба пупка у немовлят»
пу́по́к «маленький пуп; пташиний шлунок Г, Нед; [пуп’янок]»
пу́пці «вид булочок»
пу́пче «пуп’янки» (зб.)
пу́пчик «пупок; [пуп’янок; вид узору на вишивці]»
спу́пку «з дитинства»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пуп білоруська
пъп болгарська
pup «пуп; пуп’янок; горб» верхньолужицька
πομφός «пузир» (πομφόλυξ) грецька
fimbul- «великий» давньоісландська
fífl «простак; велетень» давньоісландська
пупъ давньоруська
*p(h)omp-/pemp- «набухати» індоєвропейська
pampinus «новий виноградний пагін; вусик повзучих рослин» латинська
pàmpt «пухнути, розбухати» латиська
pèmpis «товстун» латиська
pam̃pti «розбухати» литовська
pamplỹs «курдупель; черевань» литовська
pùmpa «головка; латаття» литовська
pum̃puras литовська
pum̃puras литовська
bámba «пуп» литовська
bam̃balas «карапуз» литовська
пупка «брунька; священний хлібець на поминках» македонська
пупчи «випинає» македонська
pup «пуп; пуп’янок; горб» нижньолужицька
pǫp «пуп; горб» полабська
pępek «пуп; шлунок свійської птиці» польська
pǫpъ праслов’янська
пуп російська
пу̑п «пуп; брунька, бутон» сербохорватська
пу̏пак «пуп» сербохорватська
пу̀пак «брунька, бутон» сербохорватська
pupok словацька
pópek словенська
пѫпъ «незрілий плід» старослов’янська
pupek чеська

пупавка «ромен, Anthemis L.; роман, Anthemis ruthenica MB.; жовтило, Anthemis tinctoria L.» (бот.)

назва зумовлена тим, що квітки цієї рослини мають випуклу форму, яка підкреслюється відігнутими вниз пелюстками і нагадує пуп;
похідне утворення від пуп;
р. пупа́вка «ромен, жовтило», пупа́вник, бр. пупо́к, [пупаўка, папаўка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пупавник «піретрум, Chrysanthemum (Pyretrum) corymbosum L.»
пуповник «жовтило» (жовтий)] Маk
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пупо́к білоруська
пупаўка білоруська
папаўка «тс.» білоруська
пупа́вка «ромен, жовтило» російська
пупа́вник російська
пуп українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України