ПУПИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пуп «кругла заглибина або випуклість на животі»
псл. pǫpъ;
споріднене з лит. pam̃pti «розбухати», pamplỹs «курдупель; черевань», pùmpa «головка; латаття», pum̃puras (pumpurỹs) «брунька», лтс. pàmpt «пухнути, розбухати», pèmpis «товстун», можливо, лат. pampinus «новий виноградний пагін; вусик повзучих рослин», дісл. fimbul- «великий», fífl «простак; велетень», а також гр. πομφός (πομφόλυξ) «пузир»;
іє. *p(h)omp-/pemp- «набухати»;
припускаючи чергування приголосних, дехто з дослідників (Ernout–Meillet 171; Pedersen Kelt. Gr. I 187; Machek ESJČ 500; Frisk II 503) додає лит. bámba «пуп», bam̃balas «карапуз», що не завжди знаходить підтримку (Fraenkel 33; Boisacq 765);
р. бр. пуп, др. пупъ, п. pępek «пуп; шлунок свійської птиці», ч. pupek, слц. pupok, вл. нл. pup «пуп; пуп’янок; горб», полаб. pǫp «пуп; горб», болг. пъп, м. пупка «брунька; священний хлібець на поминках», пупчи «випинає», схв. пу̑п «пуп; брунька, бутон», пу̏пак «пуп», пу̀пак «брунька, бутон», слн. pópek, стсл. пѫпъ «незрілий плід»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опу́пок
«зав’язь плода»
поп'я́ночка
пуп'яжа
«пуп’янок»
пу́п'янок
«бутон, брунька; зав’язь огірків, маленький огірочок»
пу́п'ях
«брунька»
пу́п'яшок
«пуп’янок»
пу́пах
«брунька»
пу́пель
«пуп’янок»
пупе́ць
«малий пуп; [пташиний шлунок; пуповина; частина коси (знаряддя)]»
пу́пець
«пуп, пуповина; кнопка у скрипки»
пу́пи
«вид булочок»
пу́пінок
«пуп’янок»
пу́пка
«пупок»
пупкова́тий
пупкува́ння
пупли́нець
«пагін, черенок»
пу́плишок
«пуп’янок»
пу́плішок
пу́плянок
пу́пля́ночок
пу́пля́х
пупня́к
«тс.»
пупови́на
пуповни́че
«хвороба пупка у немовлят»
пу́по́к
«маленький пуп; пташиний шлунок Г, Нед; [пуп’янок]»
пу́пці
«вид булочок»
пу́пче
«пуп’янки»
(зб.)
пу́пчик
«пупок; [пуп’янок; вид узору на вишивці]»
спу́пку
«з дитинства»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуп | білоруська |
| пъп | болгарська |
| pup «пуп; пуп’янок; горб» | верхньолужицька |
| πομφός «пузир» (πομφόλυξ) | грецька |
| fimbul- «великий» | давньоісландська |
| fífl «простак; велетень» | давньоісландська |
| пупъ | давньоруська |
| *p(h)omp-/pemp- «набухати» | індоєвропейська |
| pampinus «новий виноградний пагін; вусик повзучих рослин» | латинська |
| pàmpt «пухнути, розбухати» | латиська |
| pèmpis «товстун» | латиська |
| pam̃pti «розбухати» | литовська |
| pamplỹs «курдупель; черевань» | литовська |
| pùmpa «головка; латаття» | литовська |
| pum̃puras | литовська |
| pum̃puras | литовська |
| bámba «пуп» | литовська |
| bam̃balas «карапуз» | литовська |
| пупка «брунька; священний хлібець на поминках» | македонська |
| пупчи «випинає» | македонська |
| pup «пуп; пуп’янок; горб» | нижньолужицька |
| pǫp «пуп; горб» | полабська |
| pępek «пуп; шлунок свійської птиці» | польська |
| pǫpъ | праслов’янська |
| пуп | російська |
| пу̑п «пуп; брунька, бутон» | сербохорватська |
| пу̏пак «пуп» | сербохорватська |
| пу̀пак «брунька, бутон» | сербохорватська |
| pupok | словацька |
| pópek | словенська |
| пѫпъ «незрілий плід» | старослов’янська |
| pupek | чеська |
фінтіфлю́шки «дрібнички, дурниця»
фр. fanfreluche «балабончик, дрібничка» (зближене з фінт, фі́нта «трюк») через латинське посередництво (слат. famfalūca) виводиться від гр. πομφόλυξ «пузир, бульба», пов’язаного з πέμφιξ «набрякати», вірм. p‛amp‛ušt «сечовий міхур», псл. рǫръ, укр. пуп, пу́пер «пташиний шлунок»;
можливо, запозичення з французької мови;
не зовсім ясне;
р. финтифлю́шки, бр. фінціклю́шка, п. fintifluszka;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фінціклю́шка | білоруська |
| p'amp'ušt «сечовий міхур» | вірменська |
| πομφόλυξ «пузир, бульба» | грецька |
| πέμφιξ «набрякати» | грецька |
| fintifluszka | польська |
| рǫръ | праслов’янська |
| финтифлю́шки | російська |
| пуп | українська |
| пу́пер «пташиний шлунок» | українська |
| fanfreluche «балабончик, дрібничка» (зближене з фінт, фі́нта «трюк»)(слат. famfalūca) | французька |
піп (служитель релігійного культу)
псл. роръ «проповідник; духовна особа, священик, піп»;
очевидно, запозичення з давньоверхньонімецької мови;
двн. pfaffo «духовна особа, священик» разом із свн. pfaffе, снн. снідерл. pāpe, дфриз. pāpа (пгерм. *papо) виводяться від нар.-лат. pаpа «тс.», утвореного на базі гр. παπα̃ς «молодша духовна особа, молодший священик», мабуть, пов’язаного з πάπας «(римський) папа»;
малообґрунтоване виведення слов’янських форм (Корш. Сб. ОРЯС 75, 24; Фасмер ГСЭ 2, 267; 3, 156–157; Sobolevskij AfSlPh 33, 479; Соболевский ЖМНП 1911, травень, 165; Горяев 274; Mikkola Berühr. 154) безпосередньо від гр. παπα̃ς «священик»;
неможливе також запозичення їх із готської (гот. *рара, Stender-Petersen 428–429) або давньоісландської мови (дісл. *рарō «священик», Uhlenbeck AfSlPh 115, 490);
р. бр. болг. м. поп «піп», др. попъ, п. ч. слц. вл. нл. pop «тс.», полаб. püp «проповідник; духовна особа, священик; шкільний учитель», схв. пȍп «піп», слн. pòp, стсл. попъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпопі́вство
(розкольницькі секти)
безпопі́вщина
«тс.»
безпопо́вець
попе́нко
«син попа»
попеня́
«тс. (зменш.); дитина попа»
по́пик
попи́на
«попик»
попи́сько
по́пи́ти
«бути попом, мати парафію»
попі́вна
попі́вство́
попі́вщина
попове́ць
«клірик»
попо́вич
«син попа; хлопець, чоловік попівського роду»
попо́вичка
«дружина попа»
попува́ти
«тс.»
пуп
«піп»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| поп «піп» | білоруська |
| поп «піп» | болгарська |
| pop «тс.» | верхньолужицька |
| *рара | готська |
| παπα̃ς «молодша духовна особа, молодший священик» | грецька |
| πάπας «(римський) папа» | грецька |
| παπα̃ς «священик» | грецька |
| pfaffo «духовна особа, священик» | давньоверхньонімецька |
| *рарō | давньоісландська |
| попъ | давньоруська |
| pāpа (пгерм. *papо) | давньофризька |
| поп «піп» | македонська |
| pаpа «тс.» | народнолатинська |
| pop «тс.» | нижньолужицька |
| püp «проповідник; духовна особа, священик; шкільний учитель» | полабська |
| pop «тс.» | польська |
| роръ «проповідник; духовна особа, священик, піп» | праслов’янська |
| поп «піп» | російська |
| пȍп «піп» | сербохорватська |
| pfaffе | середньоверхньнімецька |
| pāpe | середньонижньонімецька |
| pāpe | середньонідерландська |
| pop «тс.» | словацька |
| pòp | словенська |
| попъ «тс.» | старослов’янська |
| pop «тс.» | чеська |
пупава «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg.» (бот.)
назва зумовлена, очевидно, тим, що відцвіла квітка кульбаби нагадує пуп;
пов’язане з пуп;
ч. pupava, слц. púpava, púpavka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
купа́ва
купала
пауки́
«тс.»
помпава
попава
пупова
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| púpava «тс.» | словацька |
| púpavka «тс.» | словацька |
| пуп | українська |
| pupava | чеська |
пупавка «ромен, Anthemis L.; роман, Anthemis ruthenica MB.; жовтило, Anthemis tinctoria L.» (бот.)
похідне утворення від пуп;
назва зумовлена тим, що квітки цієї рослини мають випуклу форму, яка підкреслюється відігнутими вниз пелюстками і нагадує пуп;
р. пупа́вка «ромен, жовтило», пупа́вник, бр. пупо́к, [пупаўка, папаўка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пупавник
«піретрум, Chrysanthemum (Pyretrum) corymbosum L.»
пуповник
«жовтило»
(жовтий)] Маk
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пупо́к | білоруська |
| пупаўка | білоруська |
| папаўка «тс.» | білоруська |
| пупа́вка «ромен, жовтило» | російська |
| пупа́вник | російська |
| пуп | українська |
пупер «пупець, пташиний шлунок»
очевидно, результат контамінації слів пуп і ку́пер, ку́прик (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пуприк
(зменш.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуп | українська |
| ку́пер | українська |
| ку́прик | українська |
пупник «омег водяний, Oenanthe aquatica Lam.» (бот.)
пов’язане з пуп, пу́п’янок;
назва зумовлена, очевидно, тим, що стебло омега водяного має внизу над коренем помітне потовщення;
пор. назву [галуха] «омег водяний» Маk, пов’язану з [гал] «невелика куля»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуп | українська |
| пу́п'янок | українська |
| галуха «омег водяний» | українська |
| гал «невелика куля» | українська |
пупча́к «щитолисник звичайний, Hydrocotyle vulgaris L.» (бот.)
похідне утворення від пуп;
назва зумовлена формою листків, що мають заглибини, подібні до пупа;
п. pępownik, ч. pupečník, слц. pupkovník, вл. pupnik «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pupnik «тс.» | верхньолужицька |
| pępownik | польська |
| pupkovník | словацька |
| пуп | українська |
| pupečník | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України