ПУНСОН — ЕТИМОЛОГІЯ
пуансо́н «частина штампа; рельєфне зображення букви»
запозичення з французької мови;
фр. poinc̦on «шило; пробійник; штемпель, клеймо, проба; штифт» походить від лат. punctiō (зн. в. punctiōnem) «нанесення уколів, колоття»;
р. пуансо́н, пунсо́н, бр. пунсо́н, болг. поансо́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пуансува́ння
пунсо́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пунсо́н | білоруська |
| поансо́н | болгарська |
| punctiō «нанесення уколів, колоття» (зн. в. punctiōnem) | латинська |
| пуансо́н | російська |
| пунсо́н | російська |
| poinc̦on «шило; пробійник; штемпель, клеймо, проба; штифт» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України