ПУНКЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
пу́нкція «прокол»
запозичення з латинської мови;
лат. punctiō «нанесення уколів, укол» пов’язане з punctum «укол; крапка; очко»;
р. болг. пу́нкция, бр. пу́нкцыя, п. punkcja, ч. punkce, слц. punkcia, м. пункциjа, схв. пу̀нкциjа, слн. púnkcija;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́нкцыя | білоруська |
| пу́нкция | болгарська |
| punctiō «нанесення уколів, укол» | латинська |
| punctum «укол; крапка; очко» | латинська |
| пункциjа | македонська |
| punkcja | польська |
| пу́нкция | російська |
| пу̀нкциjа | сербохорватська |
| punkcia | словацька |
| púnkcija | словенська |
| punkce | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України