ПУЛЬСИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пульс
запозичення з французької мови;
фр. poulse «пульс» походить від слат. pulsus (vēnōrum) «биття вен», лат. pulsus «удар, поштовх», пов’язаного з pello «б’ю, штовхаю; уражаю; розбиваю»;
р. бр. пульс, п. ч. вл. puls, слц. pulz, болг. м. пулс, схв. пу̏лс, слн. púlz;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пульса́р
пульса́тор
пульса́ція
пульсува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пульс | білоруська |
пулс | болгарська |
puls | верхньолужицька |
pulsus «удар, поштовх» | латинська |
pello «б’ю, штовхаю; уражаю; розбиваю» | латинська |
пулс | македонська |
puls | польська |
пульс | російська |
пу̏лс | сербохорватська |
pulsus «биття вен» (vēnōrum) | середньолатинська |
pulz | словацька |
púlz | словенська |
poulse «пульс» | французька |
puls | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України