ПУЛЬПАК — ЕТИМОЛОГІЯ

пуль (вигук для підкликання індиків, курчат, гусенят)

не зовсім ясне;
можливо, псл. *pul- (*puj-) звуконаслідувального характеру (пор. р. пы́ля (вигук для підкликання індиків), пырь-пырь «тс.»);
думки про походження іменників пуля́, пуля́ш, пу́лька, пульош, пульча́ від рум. púică «курочка» (Scheludko 126; Niţă-Armaş та ін. Romanoslavica 16, 94) або від уг. pulyka, pujka «індичка» (Лизанец 619; ВеУг 253) менш переконливі, якщо врахувати поширення цих слів;
заслуговує на увагу зіставлення з лат. pullus «дитинча, молода тварина, курча» (Младенов 535; Mikl. EW 267);
п. [pul-pul] (вигук для підкликання індиків), [pula ha] (вигук, яким проганяють індиків), болг. пу́йка «індичка», пу́як «індик», м. пуj-пуj (вигук для підкликання індиків), пуjка «індичка», схв. пу̑jка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пуленя́ «курча, каченя»
пуленя́тна «квочка»
пу́лька «качка Мо; індичка»
пу́лькати «кричати пуль-пуль, квоктати»
пулька́ч «індик»
пу́льок
пульош
пульпа́к
пульца́н «тс.»
пульч (вигук для підкликання індиків, курей)
пульча́ «каченя Л; курча»
пульчиня́та «індичата»
пулю́кать «кричати» (про індика)
пу́ля (вигук, яким відганяють гусей, качок)
пу́ля́ «каченя; індича; курча, гусеня»
пуля́к «індик»
пуля́ш «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пу́йка «індичка» болгарська
пу́як «індик» болгарська
pullus «дитинча, молода тварина, курча» латинська
пуj-пуj (вигук для підкликання індиків) македонська
пуjка «індичка» македонська
pul-pul (вигук для підкликання індиків) польська
pula ha (вигук, яким проганяють індиків) польська
*pul- (*puj-)(пор. р. пы́ля (вигук для підкликання індиків) праслов’янська
пырь-пырь «тс.» російська
пы́ля російська
púică «курочка» румунська
пу̑jка «тс.» сербохорватська
pulyka угорська
pujka «індичка» угорська
пуля́ українська
пуля́ш українська
пу́лька українська
пульош українська
пульча́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України