ПУЗИР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пузи́р
псл. puzyrь, похідне від puzo;
на думку Потебні (РФВ 4, 187), виникло з *pǫxyrь «пухир» під впливом puzo;
р. пузы́рь, бр. пузы́р, вл. puzor «бульбашка на воді»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пузе́р
«сечовий міхур»
пузи́ри́стий
пузи́ри́тися
пузирко́вий
пузиру́ха
«фізаліс звичайний, Physalis alkekengi L.»
(бот.)
пузи́рча́стий
пузирча́тка
«пухирник, Utricularia L.»
(бот.)
спузи́ри́ти
«укрити бульбашками»
спузирі́ти
«узятися пузирями»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пузы́р | білоруська |
| puzor «бульбашка на воді» | верхньолужицька |
| puzyrь | праслов’янська |
| puzo | праслов’янська |
| *pǫxyrь «пухир» | праслов’янська |
| пузы́рь | російська |
пиж «пучок вовни, повсті для забивання набою у вогнепальну зброю, яка заряджається з дула; [шип]»
запозичення з російської мови;
р. пыж «клейтух; [пузань]» зіставляється з пу́зо, пузи́р, а також з р. [пу́га] «тупий кінець яйця», лтс. paυ̃gurs «пагорб», pàuga «подушка, м’яка під-кладка хомута», дінд. pū́gaḥ «купа; юрба», гр. πῡγή (анат.) «зад»;
бр. пыж «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пыж «тс.» | білоруська |
| πῡγή «зад» (анат.) | грецька |
| pū́gaḥ «купа; юрба» | давньоіндійська |
| paυ̃gurs «пагорб» | латиська |
| pàuga «подушка, м’яка під-кладка хомута» | латиська |
| пыж «клейтух; [пузань]» | російська |
| пу́га «тупий кінець яйця» | російська |
| пу́зо | українська |
| пузи́р | українська |
пузирчатка «міхурник деревовидний, Colutea arborescens L.» (бот.)
назва зумовлена пухирчасто-здутими бобами цієї рослини (Вісюліна–Клоков 214);
р. пузы́рник «міхурник», похідне утворення від пузи́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пузирник звичайний
«тс.»
пузорча́тка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пузы́рник «міхурник» | російська |
| пузи́р | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України