ПУГНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пу́гати «лякати»
очевидно, пов’язане з пу́дити «гнати» через проміжне значення «змушувати тікати, нагнати страху»;
перехідними формами могли стати укр. [пу́джати] та р. пужа́ть, бр. пужа́ць, що продовжують первісне *pǫdj- (пор. Бранд РФВ 24, 143; Соболевский РФВ 62, 234; Преобр. ІІ 148), хоча не виключена можливість праслов’янської варіантності pǫd-// pǫg-, подібно до варіантності prǫgъ/ prǫdъ (пор. пруг, пруд);
р. пуга́ть, пужа́ть, бр. пужа́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
попуга́ч
«те, чим лякають»
пу́гало
«опудало; страховище»
пуга́ч
«іграшковий пістолет»
пу́гач
«жердина, якою женуть рибу, ударяючи по воді»
пугли́вий
«лякливий»
пугну́ти
«пужнути»
пу́гом
«грізно, сердито»
пу́джати
«тс.»
пу́жа́ти
«лякати»
пужли́вий
«тс.»
пухай
«опудало»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пужа́ць | білоруська |
| пужа́ць | білоруська |
| *pǫdj- (пор. Бранд РФВ 24, 143; Соболевский РФВ 62, 234; Преобр. ІІ 148) | праслов’янська |
| pǫd-// pǫg- | праслов’янська |
| prǫgъ/ prǫdъ | праслов’янська |
| пужа́ть | російська |
| пуга́ть | російська |
| пужа́ть | російська |
| пу́дити «гнати» | українська |
| пу́джати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України