ПУГИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пу́га́ «батіг, нагай»
в такому разі, очевидно, з носовим інфіксом (пор. лат. pūgiō «кинджал», pungo «колю»);
зводилося (Преобр. ІІ 147–148) до іє. *peu-g-, *peu-k- «ляскати»;
пов’язувалося (Brückner KZ 42, 360) з р. пуга́ть «лякати»;
не цілком ясне;
р. діал., бр. пу́га, др. пуга, п. pęga (ст. puha з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
паго́в'є
погав'є́
поги́в'є
пого́в'є
пугав'є́
«пужално»
пугаві́й
«тс.»
пу́гайло
пу́галко
пу́гало
пугі́в'є
пу́го́в'є́
пу́джівно
пужави́ло
пу́жа́йло
пужа́к
пужале́на
пужалко
пу́жа́лно
пу́жало
пужально
пужи́лно
пужи́на
«тс.»
пу́жка
«батіг»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́га | білоруська |
| пуга | давньоруська |
| *peu-g- | індоєвропейська |
| *peu-k- «ляскати» | індоєвропейська |
| pūgiō | латинська |
| pungo | латинська |
| pęga (ст. puha з укр.) | польська |
| пуга́ть «лякати» | російська |
пу́гу́ (імітація крику пугача; умовний крик запорожців)
пор. нвн. puhu «пугу», uhu «тс.», Uhu «пугач», лат. būbo «пугач», гр. βύας «тс.»;
звуконаслідувальне утворення;
р. бр. пуга́ч «пугач», п. puchacz, [puhacz] «тс.» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
паву́тькало
«сич»
погу́тькало
«пугач; сіра сова, Strix aluco L. Шарл»
попуга́й
«пугач»
пуга́
«пугач, Bubo bubo L.»
(орн.)
пу́га
«вухата сова»
пуга́к
пу́гати
«кричати»
(про пугача)
пу́га́ч
«тс.»
пуги́кати
«тс.»
пу́гу-пу́гу
пугу́кнути
«крикнути пугу»
пугуть
«тс.»
пугу́тькало
«сич; вид чаплі Нед»
пугу́тькати
пу́тькало
«вид чаплі Нед; сич (Strix noctua) Карп. диал.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуга́ч «пугач» | білоруська |
| βύας «тс.» | грецька |
| būbo «пугач» | латинська |
| puhu «пугу» | нововерхньонімецька |
| uhu «тс.» | нововерхньонімецька |
| Uhu «пугач» | нововерхньонімецька |
| puchacz | польська |
| puhacz «тс.» (з укр.) | польська |
| пуга́ч «пугач» | російська |
допе́ньгати «доплентатися, пришкандибати; насилу донести, дотягти щось важке»
експресивне утворення неясного походження;
можливо, пов’язане з п. pęga «пуга, батіг», що відповідає укр. пу́га (пор.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pęga «пуга, батіг» | польська |
| пу́га (пор.). | українська |
опу́гатися «тепло вдягнутися, багато натягти на себе»
безпосереднє пов’язання з бр. [пугі] «розширення вен», р. [пу́га] «тупий кінець яйця» (Петлева Этимология 1985, 17) здається занадто прямолінійним;
пов’язане з [впу́гувати] «затушковувати, надягати багато важкого одягу»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пугі «розширення вен» | білоруська |
| пу́га «тупий кінець яйця» | російська |
| впу́гувати «затушковувати, надягати багато важкого одягу» | ? |
сапу́га «пужално»
у якийсь спосіб пов’язане з пу́га́ «батіг» (див.);
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́га́ «батіг» | українська |
пиги́ч «сіра сова, Strix aluco L.» (орн.)
пор. пу́гач від пу́гу (крик пугача);
похідне утворення від звуконаслідувального пиги-, що передає крик цього птаха;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́гач (крик пугача) | українська |
| пу́гу (крик пугача) | українська |
| пиги- | українська |
пиж «пучок вовни, повсті для забивання набою у вогнепальну зброю, яка заряджається з дула; [шип]»
запозичення з російської мови;
р. пыж «клейтух; [пузань]» зіставляється з пу́зо, пузи́р, а також з р. [пу́га] «тупий кінець яйця», лтс. paυ̃gurs «пагорб», pàuga «подушка, м’яка під-кладка хомута», дінд. pū́gaḥ «купа; юрба», гр. πῡγή (анат.) «зад»;
бр. пыж «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пыж «тс.» | білоруська |
| πῡγή «зад» (анат.) | грецька |
| pū́gaḥ «купа; юрба» | давньоіндійська |
| paυ̃gurs «пагорб» | латиська |
| pàuga «подушка, м’яка під-кладка хомута» | латиська |
| пыж «клейтух; [пузань]» | російська |
| пу́га «тупий кінець яйця» | російська |
| пу́зо | українська |
| пузи́р | українська |
пужи́ти «надувати»
очевидно, споріднене з р. пу́га «товстий кінець яйця», укр. [пуха́] «тс.»;
р. [пужи́на] «обшморгана коноплина», п. pużyna «остюк; вершок колоса», нл. pužyś «надувати», слн. [pužina] «гніздо насінини груші або яблука», [pužica] «мішечок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пужи́на́
«гніздо хлібної зернини; полова Нед; порожнє зерно; недозрілі зерна конопель; послід з насіння конопель Кур; головка коноплі О»
пужи́новатий
«порожнистий»
(про зерно)
пу́жи́тися
«надуватися Бі; підніматися щетиною, їжитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pužyś «надувати» | нижньолужицька |
| pużyna «остюк; вершок колоса» | польська |
| пу́га «товстий кінець яйця» | російська |
| пужи́на «обшморгана коноплина» | російська |
| pužina «гніздо насінини груші або яблука» | словенська |
| pužica «мішечок» | словенська |
| пуха́ «тс.» | українська |
пуха́ «тупий кінець яйця; ямка на поверхні круто звареного яйця»
[пуховина́] «місце в яйці, де пустота» НикСгЛ, [опуха] «тс.» тж;
бр. [пуха] «тупий кінець яйця»;
очевидно, пов’язане з р. [пу́га] «тупий кінець яйця; подушка, на якій плетуть мереживо», яке загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з лтс. pàuga «подушка, м’яка підкладка хомута», paυ̃gas «хомут», paugurs «горб, пагорбок», pugulis «роздуте підвищення», дінд. pūgaḥ «купа, безліч, натовп», puñjaḥ «купа, грудка», гр. πῡγή «зад»;
іє. *peug-/pug- «здуття» (інакше Frisk II 619);
Фонетичні та словотвірні варіанти
доби́ти пухи́
«довести до скрути, покінчити з чимось»
(доби́ти до пухи́)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуха «тупий кінець яйця» | білоруська |
| πῡγή «зад» | грецька |
| pūgaḥ «купа, безліч, натовп» | давньоіндійська |
| puñjaḥ «купа, грудка» | давньоіндійська |
| *peug-/pug- «здуття» (інакше Frisk II 619) | індоєвропейська |
| pàuga «подушка, м’яка підкладка хомута» | латиська |
| paυ̃gas «хомут» | латиська |
| paugurs «горб, пагорбок» | латиська |
| pugulis «роздуте підвищення» | латиська |
| пу́га «тупий кінець яйця; подушка, на якій плетуть мереживо» | російська |
| пуховина́ «місце в яйці, де пустота» | українська |
| опуха «тс.» | українська |
у́жално «ручка, держак пуги»
результат фонетичної видозміни слова пу́жално «тс.», похідного від пу́га;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́жално «тс.» | українська |
| пу́га | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України