ПСИХІАТР — ЕТИМОЛОГІЯ
психіатрі́я «розділ медицини, що вивчає психічні хвороби» (мед.)
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Psychiatríe, фр. psychiatriе, англ. psychiatrу утворено з основ слів гр. ψυχή «душа» та ἰατρεία «лікування»;
р. психиатри́я, бр. псіхіятры́я, п. слц. psychiatria, ч. psychiatriе, вл. psychiatrija, болг. психиа́трия, м. психиjатриjа, схв. психиjа̀триjа, слн. psіhiatríja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
психіа́тр
психіатри́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| psychiatrу | англійська |
| псіхіятры́я | білоруська |
| психиа́трия | болгарська |
| psychiatrija | верхньолужицька |
| ψυχή «душа» | грецька |
| ἰατρεία «лікування» | грецька |
| психиjатриjа | македонська |
| Psychiatríe | німецька |
| psychiatria | польська |
| психиатри́я | російська |
| психиjа̀триjа | сербохорватська |
| psychiatria | словацька |
| psіhiatríja | словенська |
| psychiatriе | французька |
| psychiatriе | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України