ПСИХОПАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
психопа́т
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Psychopáth, фр. psychopathe, англ. psychopath утворено з psycho-, пов’язаного з гр. ψῡχή «душа», і гр. -παϑής «хворий», пов’язаного з πάϑος «хвороба, страждання»;
р. болг. м. психопа́т, бр. псіхапа́т, п. psychopata, ч. слц. вл. psychopat, схв. психо̀па̄т, слн. psіhopát;
Фонетичні та словотвірні варіанти
психопати́чний
психопа́тія
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| psychopath | англійська |
| псіхапа́т | білоруська |
| психопа́т | болгарська |
| psychopat | верхньолужицька |
| ψῡχή «душа» | грецька |
| -παϑής «хворий» | грецька |
| πάϑος «хвороба, страждання» | грецька |
| психопа́т | македонська |
| Psychopáth | німецька |
| psychopata | польська |
| психопа́т | російська |
| психо̀па̄т | сербохорватська |
| psychopat | словацька |
| psіhopát | словенська |
| psychopathe | французька |
| psychopat | чеська |
псих «психопат»
результат скорочення слова психопа́т «людина, що страждає розладом психіки»;
р. псих, бр. псіх;
Фонетичні та словотвірні варіанти
психува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| псіх | білоруська |
| псих | російська |
| психопа́т «людина, що страждає розладом психіки» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України